UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Історичні події » Братчики

Братчики

На день Св. Миколая 1845 р. у кімнаті на Подолі, яку винаймав колезький секретар Микола Гулак у будинку власника протоієрея Андріївської церкви Завадського, зібралися друзі. Вони зверталися один до одного словом «брате», так утворилося Кирило-Методіївське братство – перша українська таємна політична організація. Таємне товариство у складі 12 українських інтелігентів, дворян, вихованців і співробітників Київського та Харківського університетів. Ідеалом кирило-мефодіївців булла соціальна рівність, а у вояків польського опору – свобода. Знаком братства став золотий перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846».
У квітні 1846 р долучився Тарас Шевченко, стало 12 їх апостолів…
1. Андрузький Георгій – наймолодший і найрадикальніший братчик; дійшов висновку: «Щоб створити Україну, необхідно зруйнувати Росію, а вона зміцнювалася віками».
2. Білозерський Василь
3. Гулак Микола
4. Костомаров Микола
5. Куліш Пантелеймон
6. Маркович Опанас
7. Навроцький Олександр
8. Пильчиков Дмитро
9. Посяда Іван
10. Савич Микола
11. Тулуб Олександр
12. Шевченко Тарас
14 місяців діяло братство, далі все як завжди: донос «добродія», арешти, але… «за найвищим велінням» (рос. по высочайшему повелению), все трималося в таємниці: не можна було допускати небажаного резонансу.
Слідство у справі кирило-мефодіївців тривало з 18 березня до 30 травня 1847 р у Петербурзі, але суду над кирило-мефодіївцями не було.
Керівником Товариства було визнано Миколу Гулака, якого на трирічний термін було ув’язнено у Шліссельбурзькій фортеці.
Микола Костомаров перебував в ув’язненні один рік.
Олександр Навроцький — пів року у В’ятській тюрмі.
Найтяжче було покарано Тараса Шевченка, якого імператор вважав особистим ворогом. 9 червня 1847 р. російський цар Микола I підписав вирок, за яким 33-річного маляра і поета віддали в солдати, відповідно до припису царя, зробленого власноруч, – «під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати».
У ніч з 8 на 9 червня, як згадують брати Лазаревські, Шевченка доставили до Оренбурга і помістили в ордонансгаузі, де в передпокої проспав усю ніч на голій підлозі. Через десять років поет згадував: «Во мне была (как я после узнал) экстренная надобность в Оренбурге, и потому-то фельдъегерь неудобозабываемого Тормоза не дремал. Он меня и из Питера на осьмые сутки поставил в Оренбург, убивши только одну почтовую лошадь на всем пространстве». Шлях довжиною 2500 верст: Москва-Симбірськ-Самара-Бузулук. Уранці 9 червня Шевченка прийняв комендант Ліфлянд і відправив у казарми 3-го Оренбурзького лінійного батальйону. Тут поета розшукав чиновник Прикордонної комісії Ф.М. Лазаревський, запитав Шевченка, чи може бути йому в чому-небудь корисним. Як згадує Лазаревський, поет стримано відповів: «Я не потребую чиєїсь допомоги – сам собі допомагатиму…»
Спливли роки і місце пам’ятника Миколі І перед Київським університетом посів Тарас Шевченко

9 червня 1847 р.

Чер 9, 2025Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Іван та Андрій ДудровичіЧортомлицька Січ
You Might Also Like
 
Айвазовський. Хортиця
 
Зміїний чи Змієвий?
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image8 days ago Історичні подіїбратство, кирило-мефодіївці, Шевченко37
Недавні записи
  • Архітектор, син архітектора
  • Чортомлицька Січ
  • Братчики
  • Іван та Андрій Дудровичі
  • Атей
Позначки
поетписьменникхудожникЗапоріжжяживописецькозацтвочервоний терордисидентперекладачТарас ШевченкокозакиграфіккомпозиторОУНісторикскульпторгетьманакторбієналеХарківБогдан ХмельницькийпейзажистІван АйвазовськийжурналісткаМосковіяпортретистілюстраторкраєзнавецьШевченкобойчукістлікармитрополитграфікаКапністпейзажпедагогкороль ФранціїСергій Корольовголодоморорден Почесного ЛегіонуПетлюраОлексій ПеровськийКирил РозумовськийСпілка письменниківгенерал-майор
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.