26 лютого 1939 р за винесеним того ж дня вироком Воєнної колегії Верховного суду СРСР за обвинуваченнями в державній зраді і шпигунстві у Бутирській тюрмі Москви розстріляно перших осіб УСРР та КП(б)У:
Павло Петрович Постишев (псевдонім — Єрма́к) 51 рік, росіянин, освіта незакінчена початкова; з 29 січня 1933 — 17 березня 1937 року — 2-й секретар ЦК КП(б)У, член Політичного бюро та Організаційного бюро ЦК КП(б)У. Одночасно, 29 січня 1933 — 5 червня 1934 року — 1-й секретар Харківського обласного комітету КП(б)У, а 10 червня 1934 — 16 січня 1937 року — 1-й секретар Київського обласного комітету КП(б)У. Постишев був одним з найголовніших організаторів Голодомору 1932–1933 рр в Україні. Виступав провідником ідеї загострення класової боротьби, заохочував репресивну політику, вів боротьбу з «шкідництвом» і «саботажництвом». «1934 року перший секретар Київського обкому ВКП(б) Павло Постишев, виступаючи на пленарних зборах Київської міської ради, відверто заявив, що треба раз і назавжди знести з лиця землі увесь цей «історичний мотлох, який своїм існуванням живить коріння українського буржуазного націоналізму». За свідченням очевидця тих зборів, Постишев видав наказ про негайне зруйнування Золотоверхого Михайлівського монастиря та інших історичних будов Києва, зокрема мазепинських церков на Подолі і Печерську. Микільський собор, його дзвіницю і монастирську браму було зруйновано 1934 року». (Вікіпедія) Засуджено як «японського шпигуна» та «правого троцькіста».
Влас Якович Чубар (48 років), українець, освіта – закінчив семикласне механіко-технічне училище в місті Олександрівську (тепер Запоріжжя); український компартійний і державний діяч, голова Ради народних комісарів (уряду) України (1923-34 рр.).
Станіслав Вікентійович Косіор (50 років), поляк, освіта – трирічна початкова школа при Сулінському металургійному заводі Області Війська Донського; радянський партійний, генеральний секретар та перший секретар ЦК КП(б)У (1928-38 рр.). Звинувачений у приналежності до «Польської військової організації». Рой Олександрович Медведєв : «Страшні тортури Косіор витримав, ворогом народу себе не визнав, і тоді мучителі привели його 16-річну дочку і сказали: „Або ти зараз даєш покази, або ми зґвалтуємо її у тебе на очах“, і коли навіть ця погроза не подіяла, її виконали. Тут вже й непохитний більшовик був „зламаний“: він все підписав, а дочка Косіора кинулася під поїзд»
Всі вони у 1956 р були посмертно реабілітовані, відновлені у КПРС.
У 2010-у визнані організаторами Голодомору-33 в Україні.
