31 березня 1340 р у Москві на 52-му році помер Іван I (Іван Данилович Калита), князь московський (1325-40 рр.), Великий князь володимирський (1328-40 рр.), князь новгородський (1328-37 рр.). По батькові московському князеві Данилу Олександровичу — нащадок князя Юрія Долгорукого, Володимира Мономаха; по материнській лінії — правнук Батия, праправнук Чингізхана. (нар. 1 жовтня 1280 р); онук Олександра Невського. Іван Калита – основоположник правлячої на Москві династії Калитовичів.
Прозваний Калитою («калита» — «гаман для грошей») за багатство, яке йому вдалось накопичити, збираючи данину для Орди. Данилович колекціонував власну кубишку, стягав землі сусідів до московії. Для примноження земель вдавався до вершин наклепництва: звів наклеп на князя Олександра, якого з сином Федором після суду в хана Узбека вбили в Орді. Не гребував культурним рейдерством: за його наказом зняли дзвін зі Спаського собору Твері та перевезли до Москви. Всіляко послаблював Новгородську та Псковську республіки. Московити вважають його першим збирачем «російських земель». Ідейний пращур Путлера?
Допускаю, що був віруючою особиною, використовував церкву для власної користі: у 1325 р. резиденції митрополита Київського та всія Русі Петра Ратенського з Владимира на Клязьмі до Москви. Петра Ратенського, боярина з Львівщини оголосили першим Митрополитом Московським. Так українець став небесним покровителем Москви.
Согрішив – і покаявся: у 1326 р з благословення Петра Ратенського у Московському кремлі заклали Успенський собор (у тому соборі і сьогодні почивають мощі святителя Петра та його посох).
Перед смертю Данилович каявся: прийняв чернечий постриг з ім’ям Ананія та схиму.
Все як завжди
Джерело: Вікіпедія
