7 грудня 1237 р. почалася навала орди хана Батия на Русь.
У листопаді 1240 р. князь Данило Галицький, який княжив у Києві, виїхав із міста, залишив замість себе воєводу Дмитра. Орди хана Батия взяли в облогу Київ, коли мороз скував заболочену заплаву Хрещатицького ручаю, що захищала Лядські ворота, дозволив нападникам підвести стінобитну техніку до муру по всьому периметру. Каменеметальні машини “безперестану били день і ніч”, доки зробили у стіні пролом. Ординці вдерлися до міста Ярослава, вирізали майже всіх жителів міста. Воєвода Дмитро усвідомив, що території Верхнього міста йому не втримати, тому вивів уцілілих оборонців Києва у град Володимира.
Вранці 6 грудня 1240 р. ординці прорвали укріплення міста Володимира в районі Софійських воріт, названих пізніше Батиєвими. Влаштували масову різню та підпалили першу на Русі кам’яну Десятинну церкву (збудовану в 996 р), в якій переховувались останні захисники міста. Найдовше трималася Десятинна церква. Дмитро був поранений, але Батий, вражений хоробрістю воєводи, наказав не вбивати його.
• Довідка – Бати́й (1201—1255/1256) — монгольський хан і полководець; другий хан Золотої Орди (1225 — 1256) у складі Монгольської імперії. Бат (монг.), Бату́ (тат.); Бати́й — адаптація монгольського імені. Онук по батькові засновника Монгольської імперії Темуджин (Чингісхан) (бл. 1162 — 1227). Син Джучі (бл. 1184 — 1227), монгольського хана, засновника Золотої Орди. Після смерті батька в році очолив його орду та Джучівський дім. 1236 року з волі великого хана Угедея призначений головнокомандувачем монгольських військ для завоювання Європи.
• Городок Кия
• Місто Володимира
• Місто Ярослава
