У ніч з 24 на 25 лютого 1956 року (в останній день) на закритому засіданні ХХ з’їзду КПРС протягом 4 годин перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов виголошував таємну доповідь «Про подолання культу особи і його наслідків». Доповідь доводила, що партія знайшла крайнього, Микита Хрущов розвінчав культ особи Йосифа Сталіна; поклав вину за свавілля в органах НКВС, судах і прокуратурі, яке привело до численних жертв у 1930-50-і роки.
Наступні роки дістали назву “відлиги” – (так називався присвячений їм роман Іллі Еренбурга.). Розпочалася десталінізація згори:
розгорнулася реабілітація жертв репресій 30-х років;
дещо обмежилася влада КДБ;
почалося скорочення армії;
найбільш одіозні сталіністи були усунені від керівництва партією та країною;
запроваджено серію економічних експериментів;
активізувалися зв’язки з Заходом.
Доповідь Хрущова була схвалена без обговорення і у скороченому вигляді надіслана у всі партійні організації СРСР і керівникам комуністичних партій світу без права публікації у відкритій пресі. 30 червня Президія ЦК КПРС ухвалила постанову «Про подолання культу особи і його наслідків», у скороченому та пом’якшеному варіанті доповіді Хрущова.
У червні 1956 р. через Польську об’єднану робітничу партію доповідь потрапила до Ізраїлю, звідти — до США, де й була вперше опублікована.
Пройшло 33 роки і у Радянському Союзі була опублікована повна версія доповіді Хрущова на XX з’їзді КПРС (1989).
На фото: Микита Хрущов виступає на XX з’їзді КПРС © Василь Єгоров/ТАРС
