UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Історичні події » 9 липня. Дума

9 липня. Дума

– ЧуднИє ви, права, – мудрствували Софочка, – всьо вам ні слава Богу. Для вас чьо глафная? «А пагаваріть?» Уот і падпісал царь-батюшка указ пра сазданіє гаварільні, відь імінно так піріводітця слово «парламент»?
– Дійсно, англійське слово парламент (parlement — «збори») утворилося від старофранцузького дієслова parler — «говорити», від французького «Paroles» – «слова», звідси “пароль” – кодове слово; а влучне слівце – мотто. Кажуть, що через польську раrlаmеnt від італ. parlamento «обговорювання, переговори, збори» до нас потрапило це слово. От тільки з давніх-давен у нас були віча, а ораторів, майстрів красномовства називали витіями.
– Справді, коли революція 1905-го приперла, з’явилася Державна дума Російської імперії. Дума була нижньою палатою парламенту, верхньою палатою була Державна рада Російської імперії. Державна дума була першим представницьким органом влади в Росії за всю її історію.
– Уот-уот, я жи і гаварью: царь дазволіл – гаварі сібє ат пуза, дак а чьом діпутатам гаваріть, ви посмотрітє на іх фейси – сплашниє троішнікі! – вставили Софочка.
– Чи не про них писав Максим Рильський: «Не спиться вам, парламентські витії, Масні злодії, в орденах кати».
– Ух ти, як Максим Тадейович припечатав! – не стрималася Хомівна.
– Та ні, серед 102 депутатів від 9 українських губерній налічувалось 24 поміщики, 42 селянина, 26 представників міської інтелігенції, 8 робітників, 1 священик. Одразу ж у Думі першого скликання 45 делегатів сформували власну фракцію, що отримала назву Українська думська громада. Головою її був адвокат і громадський діяч з Чернігова Ілля Шраг; серед членів були: Володимир Шемет (друг Миколи Міхновського) та Павло Чижевський — від Полтавщини, Микола Біляшевський та барон Федір Штейнгель — від Києва, Андрій В’язлов — від Волині. Громада вимагала:
1. Надати Україні в її етнографічних межах політичну автономію,
2. Запровадити українську мову в школах, судових і адміністративних органах.
Щодо головного питання революції – аграрного — в громаді не існувало єдиної думки. Кадетські депутати відстоювали передачу частини поміщицьких земель селянам за викуп, а селянські підтримували трудовиків – конфіскацію поміщицьких земель і націоналізацію всієї землі.
– Ну, і чіво же ви дабілісь?
– А ось чого. Красивого початку. 27 квітня 1906 року у Зимовому палаці цар Микола II влаштував прийом. Після цього в Таврійському палаці Санкт-Петербурга відбулося перше засідання Державної думи.
– Українська парламентська громада мала свій друкований орган — «Украинский Вестник», редактором якого був Максим Славинський, а секретарем — нащадок двох гетьманів Дмитро Дорошенко. Співпрацювали у виданні журналу взяли участь найкращі наукові сили України: князь Михайло Туган-Барановський, письменник Олександр Лотоцький, Олександр Русов, Михайло Грушевський, Іван Франко.
– Так от чому Славко Чорновіл назвав свій самвидав “Український вісник”?
– Так, тяглість традицій. Коли ж Дума висловила намір скасувати приватне землеволодіння, 9 липня 1906 р. Микола ІІ розпустив парламент. Перша дума працювала 72 дні.
– Подальша доля більшості була складною. Більшість селянських депутатів зникли без вісти, іншим довелось переховуватись, хтось потрапив до психлікарні, багатьох побили до півсмерті або спалили будинки.
– І етта царь? Паматросіл – і бросіл!
– Овва, не дай Боже ремейку!

Лип 9, 2019Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Ігор ТаммЗвільнення країни від інтелігенції
You Might Also Like
 
Мати Тараса
 
Гадяцький трактат

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image3 years ago Історичні події451
Недавні записи
  • Валентина Попелюх Стус
  • Дмитро Сигаревич
  • Самотня сосна
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ярослав до Козацький гетьман Павло Бут (Павлюк). Кумейки
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.