UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Історичні події » Звільнення країни від інтелігенції

Звільнення країни від інтелігенції

Як же скиглення наших високих «достойників» про те, що українці тікають з України, виїжджають професіонали, нагадує минуле, боротьбу радянців з інтелігенцією; боротьбу китайців із горобцями. З китайцями все ясно: знищили своїх горобців, довелося купувати й завозити чужих. А з інтелігенцією у нашій країні?
Інтелігенція (від пол. Inteligencja та лат. Intelligentia (розуміння), від intellegere (intelligere) «сприймати, пізнавати; мислити) — люди розумової праці. Як пише Вікіпедія: «Вперше в письмовій літературі поняття інтелігенція було використано в 1844 році польським вченим Каролем Лібельтом (Karol Libelt). У своїй праці «O miłości ojczyzny» (1844, «Про любов до Батьківщини») Лібельт визначив статус інтелігенції як класу добре освічених людей, які беруть на себе зобов’язання забезпечити моральне лідерство. Це вчені, вчителі, юристи, інженери та ін. — інтелігенція це «керівництво через вищу просвіту»
Пам’ятаєте слова вічно живого, якого й земля не приймає, про те, що інтелігенція – не мозок нації, а погане слово (гівно). Це тому, що відбувся чіткий поділ суспільства на класи:
1 «дружні класи» (робітники – гегемон і селяни – молодший брат),
2. «ворожі класи» (буржуазія, дворянство та духовенство),
У цьому бутерброді був «прошарок» — інтелігенція.
Звідси з’явився наказ Леніна брати інтелігентів у заручники і кожного десятого – розстрілювати, священиків знищити як клас. Не забуду, що за наказом «самага чілавєчнага чілавєка» в моєму Запоріжжі на Правому березі Дніпра постав концтабір для дворян і буржуазних спеціалістів.
17 липня 1922 р. у м. Москва Ленін дав директиву про висилку за кордон видатних представників інтелігенції.
І як наслідок – професіоналів, інтелігентів забракло. Нікому було проектувати заводи та греблю в Запоріжжі. Запросили спеціалістів з США та Німеччини, для яких спланували й побудували шостий виселок Запоріжжя. Мені запам’яталися деякі деталі.
1. На шостому проклали нові вулиці, дали їм назви на американський копил: там стріт і авеню, у нас – Продовжні та Поперечні.
2. Для спілкування іноземних інтелігентів із інтелектуалами відкрили Палац ІТР (інженерно-технічних робітників), сьогодні це палац Металургів.
3. Кожний спеціаліст отримав однокімнатну квартиру. Гадаєте, нашу кавалерку, куточок для інтимних забав? Ні, однокімнатна квартира мала вітальню, спальню хазяїна та спальню гостя. Саме тому довоєнні двоповерхові під’їзди мали по чотири квартири.
4. На алеї Ентузіастів ім. Серго Орджонікідзе № 24 (нині пр. Металургів) була перша в нашому місті крамниця, куди впускали тільки громадян США, продавали товари тільки за долари.
Така мудра політика призвела до того, що у концтаборах почали відкривати «шарашки», в одній із них працював Сергій Корольов. Нарешті 10 липня 1931 р. Політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило звільнити з в’язниць кілька тисяч інженерів і техніків.
Нащадки перших чекістів пішли далі: вони споїли гегемон. У 1939-му на Західній Україні складали розстрільні списки тих, хто мав освіту; тих, хто не вживав алкоголь… На наших очах провели тотальну дебілізацію населення. З’явилися натовпи блямовних пивососів, яким футбол замінив театри, музеї.

Лип 10, 2019Ганна Черкаська
FacebookTwitter
9 липня. ДумаУлас Самчук
You Might Also Like
 
Дрижипіль
 
Хто така шуря-буря?
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image5 years ago Історичні події936
Недавні записи
  • Микола Федюк
  • Сергій Сміян
  • Грицько Чубай
  • Віра Ворона-Нечаївська
  • Марія де Тессейр-Донець
Позначки
поетписьменникЗапоріжжяхудожниккозацтвоживописецьчервоний терорперекладачдисиденткозакиТарас ШевченкоОУНісторикгетьманкомпозиторграфікХарківакторпейзажистБогдан ХмельницькийбієналескульпторграфікажурналісткаКапністпейзажМосковіяілюстраторІван Айвазовськийлікаркороль ФранціїпортретисткраєзнавецьбойчукістСергій КорольовмитрополитЕнеїдаастрономЯрослав МудрийЛитвафілософЛенінпедагогакварелістПетлюра
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok