UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Історичні події » 18 червня 860 р.

18 червня 860 р.. князь Аскольд.

“Приходь до мене в гості, коли мене вдома нема”. Певно, це прислів’я згадав князь Аскольд, стоячи перед брамою Цареграду.
18 червня 860 р. відбувся перший документований «Брюссельською хронікою» самостійний похід руського війська на чолі з князем Аскольдом на Цареград (Константинополь). Ну, не міг імператор Михаїл III відчинити браму фортеці гостям, бо воював з арабами в Малій Азії.
Надвечір 18 червня 200 руських лодій з 5-ма тисячами вояків на борту несподівано з’явилися у Босфорській протоці й взяли столицю Візантії в облогу. Незабаром наспіла піша рать і спустошила навколишні містечка.
Патріарх Фотій I передав почуття й страх обложених при появі грізного ворога: «Народ (руси) від країни північної…, і племена піднялись від країв землі, тримаючи лук і спис; вони жорстокі й немилосердні, голос їх шумить, мов море». Облога Константинополя тривала цілий тиждень, і за словами Фотія «місто ледве не було підняте на спис», як у давнину називали здобуття фортець приступом. Імператор Михаїл III, котрий у цей час воював з арабами в Малій Азії, змушений був терміново вирушити додому. Війна завершилася мирною угодою. Штурм русами Царгорода мав величезний резонанс у тогочасному світі; рятуючи престиж імперії, імператор поспішив додому.
Венеціанський хроніст Іоанн Диякон стверджував, що ті, хто облягав візантійську столицю, повернулися додому «з тріумфом».
За деякими здогадками частиною угоди з Візантією стало хрещення Аскольда і принаймні частини його вояків. За реконструкцією Михайла Брайчевського князь отримав при хрещенні ім’я Миколи, одразу ж після походу русів патріархом була створена нова митрополія і до Києва був спрямований єпископ Михаїл, перший очільник Руської церкви. Саме тому за точку відліку вітчизняної історії «Повість временних літ» бере 860 рік, не позначений більше жодними видатними подіями: «Коли почав царювати (імператор Візантії) Михаїл, стала так прозиватися Руська земля. Дізнались ми про це тому, що за цього царя приходила Русь (війною) на Царгород, як пишеться про це в літописанні грецькому (візантійському). Ось чому з цієї пори почнемо (розповідь) і число (лік рокам) покладемо».
Із походів Аскольда в IX столітті можна зробити висновок, що тогочасний військовий флот і морські походи відігравали визначну роль у становленні київської держави і у формуванні її земель. Вони значною мірою сприяли зміцненню держави та визначенню місця Русі – України у політичному світі. Рівень військово-морського мистецтва і суднобудування на Русі відповідав тогочасним найвищим вимогам і дозволяв князю проводити різноманітні морські десантні операції як на підлеглих територіях, так і далеко від рідних берегів.
Князь Аскольд використовував флот не лише як збройну силу, а як головний аргумент своїх взаємовідносин із сусідніми народами. Флот українців став домінувати в Чорному морі, що сприяло бурхливому розвитку та зміцненню Київської держави. У результаті було укладено вигідний для Русі політичний договір із Візантією та залишено на брамі Царгорода сувенір – щит.
Усього ж русичі здійснили 9 миротворчих походів на Константинополь, а войовнича Візантія Русі жодного разу не відповіла.
Аскольд воював не лише з візантійцями. Літопис подає відомості про його походи проти уличів і печенігів. Ібн-ель-Хасан розповідає, що після 862 року руси здійснили рейд до південних берегів Каспійського моря і взяли в облогу місто Абесгун. Лише в останній, сьомій, битві, війська володаря Табаристану абу-Зейда завдали русам поразки і змусили їх повернутися додому.

Чер 18, 2019Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Ромен-траваАзовське сидіння
You Might Also Like
 
Борис Грабовський
 
Справа Біласа-Данилишина

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image3 years ago Історичні події1,658
Недавні записи
  • Липучка
  • Василь Наріжний
  • Вічна загадка любові
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.