– Слухай, мовнику, а поясни-но мені: що таке рамена? – завелася Хомівна.
– Рамена – плечі. Пам’ятаєш пісню: «Вітер в горах заснув — Ліг сосні на рамена».
– Ясно, а хіба плечі мають листя?
– Сонечко, я щось не розумію тебе
– Ну, я ж про пісню, там сказано: «Я для тебе зірву Синє листя ромена —
– Найчарівніше зілля землі».
– Боже, сусідонько, рамена – плечі, ромен – народна назва ромашки. Ботанічна назва квітки Leucanthemum (леукантемум), у перекладі з грецької означає «біла квітка». В народі ромен звичайний називають поповником, ромашкою луговою, роман-травою, білоцвітом, люби мене. https://www.youtube.com/watch?v=fMFCF6m1VoQ
Буває ромен і синього кольору.
– Уяви собі: на Сумщині є річка Ромен, бо її береги поросли ромашкою. 
Річка дала своє ім’я місту Ромен, нині Ромни. Родом із Ромен унікальний мовознавець Олександр Потебня мав улюблену пісню:
«Ой поріс ромен з тином урівень,
А трава та й по облозі;
Ой нема, нема правди ні в кому,
Тільки в єдиному Бозі»
