UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Історичні події » Битва при Калці

Битва при Калці. Учіть мат частину, хлопці!.

Де саме відбулася битва? Вчені досі сперечаються, вираховують 9 днів походу від Кічкаської переправи у Запоріжжі (Вовче гирло) до Кам’яної могили, а далі версії: верхів’я Кальчика (південніше Розівки), Могила-Серединівка (на схід від Володарського) та долина Кальміуса біля Гранітного.
31 травня 1223 р. відбувся перший бій русько-половецької армії під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Святославовича Чернігівського, Мстислава Мстиславовича Галицького (Удатного) та його тестя половецького хана Котяна Сутоєвича з монгольськими військами під командуванням Субедея Баатура та Джебе Нойона; на боці монголо-татар у битві при Калці виступили загони приазовських бродників — попередників козаків.
У запеклій битві полягли:
– князь козельський і чернігівський Мстислав Святославович;
– його син князь Василько Мстиславович;
– воєвода Іван Дмитрович;
– Юрій Кончакович – половецький хан, «найбільший між половцями».
Три дні тривали бої. У літописі сказано: «Мстислав (Романович) старий добрий князь тут убитий був, і другий Мстислав (Святославич), і інших князів тридцять убито було, а бояр та інших воїв многое-множество, говорять бо лише киян одних загинуло на битві тій десять тисяч. І був плач і туга на Русі, і по всій землі чули цю біду». З цією битвою народний епос пов’язує загибель 70 руських богатирів.
І, як завжди, програв той, хто говорив правду; брехня перемогла. Русичі капітулювали після того, як посланий на переговори отаман бродників Плоскиня, поклявся на хресті, що у разі, коли русичі складуть зброю – ніхто з них не буде убитий, і «не проллється жодна крапля крові князів та воєвод». Формально ворог обіцянки дотримав: простих воїнів відвели в рабство. Крові князів і бояр не пролили: вони були покладені під дошки і задавлені переможцями, що всілися зверху бенкетувати. Як казав «дедушка Ленин»: «Нечто формально правильное, а по сути издевательство».
Другим руйнівним чинником була заздрість між князями, відсутність державників-дипломатів, сепаратизм, роздрібнення, що привело до неузгодження дій.
Війська Русі були високо професійними, але поділені на десятки князівств і Батий упродовж 17 років їх поступово захоплював (ковтав, як удав кролика, як сьогодні рашисти вбивають Україну).
Так, коли галицькі війська билися з монголо-татарами, київські війська стояли неподалік на підвищенні і спостерігали.
Монгольське військо напередодні прислало посольство до князів Ростово-Суздальських та інших з пропозицією не втручатися у воєнні справи між чингизидами й половцями (кипчаками), з проханням дотримуватись нейтралітету, навзаєм обіцяли не вести війни проти Русі. Але посли були підступно вбиті, тому після Калки за підступні дії, в першу чергу, були покарані східні землі: Рязь, Мурома, Суздаль Ростов.
Всі князівські війська Ростово Суздальські та Володимирські приєднувались до Орди і вона дійшла до Києва з території сучасної Росії лише через 17 років. Військо Батия перед Києвом складало 140 тис. люду, з яких монгол було лише 40 туменів (40 тис.), всі інші – учорашні союзники половці та суздальці – майже 100 000. Коли Батий захопив Смоленську землю, Смоленський князь разом із дружиною брав участь у штурмі Києва…
По-третє, битва засвідчила перевагу татарського військового мистецтва над руським, тому в 1239 р. сталося переможне нашестя орди. 1240 р. вирішилися подальша доля Києва.
Сьогодні на тих місцях, під Маріуполем, наші хлопці воюють. Ворог той самий: брехня, заздрість і кремлівські ординці
Отже, хто кого?

Тра 31, 2019Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Сигізмунд СераковськийП'ять гривень
You Might Also Like
 
Ілля Борщов
 
Павло Хаустов
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 years ago Історичні події1,323
Недавні записи
  • Віра Ворона-Нечаївська
  • Марія де Тессейр-Донець
  • Звільнення полонених
  • Василь Чаговець
  • Георгій Челпанов
Позначки
поетписьменникЗапоріжжяхудожниккозацтвоживописецьчервоний терорперекладачкозакиТарас ШевченкогетьманісторикдисиденткомпозиторОУНграфікБогдан ХмельницькийпейзажистскульпторХарківбієналеакторкороль ФранціїжурналісткаМосковіялікарКапністмитрополитпортретистСергій КорольовбойчукістграфікаІван АйвазовськийілюстраторкраєзнавецьКирил РозумовськийІлля РєпінконцтабірІван СошенкохудожницяІван ФранкоЯрослав МудрийбойчукістиОсип КуриласВійсько Запорозьке
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok