Для російської та радянської імперії Зигмунт Сераковський був злочинцем, сьогодні – він герой. Чий герой?
Білоруський Зыгмунт Серакоўскі?
Литовський Зигмантас Серакаускас?
Польський Sierakowski Zygmunt Erazm Gaspar Józef?
Український Зиґмунт (Сиґізмунд) Сєраковський (Сераковський)?
Дослідник П. Усенко віднайшов корені роду з стародавнього м. Серакова. У XVII ст. пращури оселились на Тернопіллі, дістали графський титул та родинний герб «Доленга». У 1762 р. Зигмунтів прадід Ян Сераковський переселився на Волинь, де придбав маєток Завозів Луцького повіту.
Його син Франц Урбан Тадей втратив цю спадщину після третього поділу Речі Посполитої у 1795 p.
Батько Зигмунта Гнат (Ігнацій-Антон) був військовим, у чині поручика пішов у відставку. Він найнявся управителем маєтками до колишнього майора Віктора Муравського, який віддав за нього дочку Фортунату. Їхній первісток Зиґмунт (Сиґізмунд) народився 18 (30) травня 1826, у с. Лісове, нині Маневицького району Волинської області. Згодом знайшлася донечка Марія. У 1831 р., коли Фортуната чекала третю дитину, її чоловік Гнат Сераковський став повстанцем, створив та очолив загін із селян, взяв участь у боях під Дашевом, Ободівкою, Тивровим, Летичевим. Кажуть, що загинув він поблизу с. Майдан, коли на загін напали війська генерала Рота. Новонародженого сина молода вдова назвала Гнатом на честь батька. Правдами й неправдами мати зберегла первістка: гарненького хлопчика з білявими кучерями одягала як дівчинку, щоб не забрали до гарнізонної школи як сина вояка.
Освіту Зигмунт здобував удома, потім у житомирській гімназії, яку закінчив 1843 р. зі срібною медаллю. Сімнадцятирічним Зигмунт почав працювати у волинського поміщика Альбіна Піотровського у Житомирі приватним учителем його дітей. Заробив Сераковський початковий капітал і у 1845 р. вступив на математичне відділення філософського факультету Санкт-Петербурзького університету. Талановитий поліглот опанував кілька романо-германських і тюркських мов. Зажив репутації студентського ватажка, тому пильнувався владою. Канікули Сераковський проводив в Україні та Литві. Бував у Єлисаветграді у родичів: його племінницею була видатна українська акторка та дружина І. Карпенка-Карого Софія Тобілевич.
20 квітня 1848 р. заарештований у Почаєві за підозрою у намірі нелегально перетнути межі Австрійської імперії. Становий пристав спровадив затриманого до кременецького земського справника, а той – у Київську фортецю, на розсуд вищих інстанцій. З України З.Сераковського доправили в руки жандармів III відділення. А імператор Микола I підписав наказ заслати рядовим до арештантської роти Оренбурзького військового корпусу. І потяглися роки «незамкнутої тюрми». Від 1852 р. Сераковський був унтер-офіцером; перебував у Новопетровському укріпленні (нині м. Форт-Шевченко), Уральську (нині обидва міста в Казахстані), Оренбурзі, Ак-Мечеті (нині м. Кизилорда, Казахстан). З.Сераковський не побоявся заочного знайомства з Шевченком, всупереч суворому монаршому застереженню забезпечував Тараса олівцями для малювання, поширював його твори. Вони листувалися українською, Сигізмунд називав поета «батьком». Саме Сераковському Тарас Шевченко присвятив «Ще як були ми козаками, а унії ще не було…»
«Чому це мені Сиґізмунд нічого не пише? Що він і де він?», «Напиши хоч ти пару слів про нього»,– стурбовано запитував Шевченко Б.Залеського 10 лютого 1855 р. Тільки 26 березня 1858 року в Петербурзі Зигмунд Сераковський особисто познайомився з Тарасом Шевченком, який повернувся до столиці із заслання.
У Петербурзі Сераковський закінчив з відзнакою військову академію. Мав закордонні відрядження, під час яких мав зустрічі з Джузеппе Гарібальді, Наполеоном ІІІ. У 1859 році Сераковський організував у Санкт-Петербурзі таємний гурток із офіцерів-полків, кі служили при генеральному штабу. У 1860-му році Зигмунд познайомився з 19-річною сестрою друга – Тітуса Далевського, однією з перших красунь. 31 липня 1862 р. у старовинному костелі (фарі, спорудженому хрестоносцями) відбулося весілля Зигмунта Сераковського з Аполлонією Далевською. Сераковський разом із молодою дружиною повернувся в Петербург. Та одразу виїхав зі столиці імперії, коли почув про велике польське повстання.
Капітан Сераковський назвався іменем Доленго (відомий польський рід), зібрав у Литві пятитисячний загін. Себе оголосив «воєводою Литовським і Ковенським». 25-26 квітня біля с. Медейка загін Сераковського вступив у битву з урядовими військами і був розбитий. Важкопоранений Сигізмунд Сераковський потрапив у полон і 10 червня став перед військово-польовим судом. 15 червня суд виніс 37-річному Сераковському смертний вирок.
І мати написала цареві «прошеніє». Вона не просила помилування. Просить відтермінувати страту, щоб невістка могла народити дитя і щоб молодий татусь побачив свого первістка. Милостивий цар-батюшка наказав розстріл замінили на повішення. Дружину Зигмунда викрали й завезли у невідомому напрямку.
Залишити відповідь