Кажуть, що біль від роз’ятрених ран збадьорює сонну душу. Якби ж то так…
17 жовтня 1659 р. у Переяславі гетьман Юрій Хмельниченко взяв участь у Генеральній військовій раді, організованій князем Олексієм Трубецьким. Гетьман мав малий супровід, практично козаки були окуповані 40-тисячним московським військом. На раді були відсутні правобережні полковники, основну масу становила старшина промосковської орієнтації з Лівобережжя. Щось схоже на вбори в окупованому Криму, на Донеччині.
На раді Ю. Хмельниченка знову обрали гетьманом. Потім царський воєвода Трубецькой змусив Ю. Хмельниченка підписати сфальсифікований московською стороною текст Березневих статей 1654. Пізніше цей текст «Переяславські статті», увійде до Зводу законів московської імперії під назвою «Статей Богдана Хмельницького». Підписання козацько-московських Переяславських статей означало розрив Гадяцької угоди 1658 року з Річчю Посполитою і суттєве звуження автономії козацької України у складі Московської держави.
Переяславські статті складалися з 19 пунктів, вони містили низку суворих обмежень самоврядування. Документ зміцнив позиції Московії в Україні. Статті передбачали:
Заборону козакам самостійно переобирати гетьмана без дозволу царя.
Обов’язкове затвердження кандидатури гетьмана московських урядом.
Заборону гетьману здійснювати дипломатичні відносини з іноземними державами.
Заборону козакам самостійно вступати у війну або надавати третій стороні військову допомогу.
Обов’язок гетьмана посилати військо за першим викликом царя.
Скасування компанійських полків, гетьман позбавлявся права знімати старшину з посади без вироку військового суду або згоди старшинської ради.
Розквартирування московських гарнізонів і воєвод у Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані за кошти українського населення.
І пунктик, що так перегукується з сучасністю! Підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху; заборона приймати посвяту від Константинопольського патріарха.
Крім цього статті передбачали видачу Москві усієї родини Виговського, котрого царський уряд вважав зрадником.
Отак заплатила Україна за обрання політичної дрібноти на велику роль.
Рівно за рік… 17 жовтня 1660 р. після поразки в битві під Слободищем гетьман Юрій Хмельниченко уклав із польним гетьманом коронним Єжи Себастьяном Любомирським угоду, що підтверджувала Гадяцький договір 1658 р. та гарантувала автономію українських земель у складі Речі Посполитої.
Розрив із Московським царством призвів до обрання гетьманом Лівобережжя дядька Хмельницького Якима Сомка та початку громадянської війни в Україні.
І як там наші “сонні душі”?
