Я з покоління, розстріляного чергами, чергами за всім, про що наш юний геній Леонід Кисельов писав:
Я воспитывался в очередях
За сахаром и за маслом.
Помню все дворы, где тогда
Простаивал час за часом.
Не хватало мне — я молчал,
Успехом ужасно горд был.
Пятилетний, я получал,
Как мама, взрослую норму.
Полдвора — трехчасовый путь,
Я помнил, что я мужчина.
И это выстаиванье отнюдь
Меня не ожесточило.
Очень долго умею ждать,
Даже в беде веселый.
Я воспитывался в очередях
И доволен своею школой.
Мені ті вигуки «По одній хлібині в руки!» – інколи навіть сняться, а це ж була система. От один із документів тієї системи
28 серпня 1956 – опубліковано постанову Ради міністрів СРСР “Про заходи боротьби з витрачанням державних фондів хліба та інших продовольчих продуктів на корм худобі”. Рада міністрів постановила: заборонити всюди як у міській, так і в сільській місцевості кому б то не було згодовування худобі і птиці хліба, борошна, круп, картоплі та інших продовольчих продуктів, що купуються в державних і кооперативних магазинах. Встановлено, що за згодовування худобі і птиці цих продуктів винні підлягають штрафу першого разу в розмірі 500 руб., в повторних випадках – 1000 руб. Рада міністрів зобов’язала встановити контроль за продажем хліба та інших продуктів, за додержанням норм відпуску їх в одні руки.
