UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Історичні події » Оттакої!

Оттакої!

– Так і крутиться в голові: «Чому ти пов’язала відкриття Київського університету з польським повстанням? Де Київ і де Польща? Щось не теє!»
– Добре! Давай думати! Коли було польське повстання?
– І їжаку відомо: 1831-го.
– А коли відкрито університет у Києві?
– Це важче: ти написала дві дати: 1834 і 1837-ий рік.
– Так, урочисте відкриття університету відбулося 1834-го року. 62 студенти навчалися у винайнятому приміщенні, а 1837-го – закладено першу цеглину приміщення університету.
– Я думала, ти помилилася… А чому ти притулила польське повстання?
Бачиш, під час Листопадового повстання у Варшаві було закрито Королівський університет. Це не найстаріший університет Польщі: найдавніший – Яґеллонський університет у Кракові, після чергового поділу Польщі перейшов до Австрії. Оскільки цар Росії тоді мав титул короля Польського, указом Олександра I 19 листопада 1816 року був заснований Королівський університет Варшави.
– Мда… Хто очолював повстання, створював загони, озброював їх, продумував шляхи боротьби?
– Шляхта.
– Правильно! Освічена еліта нації, при чому серед поляків було багато волиняків-українців.
– Ага, згадала: козак Ревуха, це ж граф Вацлав Ржевуський, який очолив власні загони й загинув у бою з рашистами.
– Правильно. Одні загинули, як Ржевуський, батько Сераковського; інші емігрували до Франції – Тимко Падура, Огінський, дід Наталени Королеви – граф Дунін-Борковський. Тоді царат вирішив, що головна сила у підготовці повстанців – фінанси і освіта. Повідбирали маєтки, землі. Пригадай, як обібрали дідів Владислава Городецького! Проїхали усіма поміщицькими садибами, позабирали хлопчиків (від 5 років і більше) – віддали їх до військових училищ.
– Згадала! Коли приїхав такий інспектор до Сераковських, мати-вдова одягла кучерявого білявого сина Зигмунда у сукню дівчинки, щоб не віддати на службу цареві. Хлопчик послухав маму – переодягся, але не міг брехати – і чесно сказав, хто він. Добре, що мати здогадалася подарувати інспекторові столове срібло, а чиновник був сучасний – беручкий.
– Виявили царські посіпаки, що найбільшу кількість бунтарів-українців дав Кременецький ліцей: Тимко Падура, Северин Гощинський. Прикрили заклад і на його матеріальній базі примудрилися відкрити університет у Києві.
– А чому ти писала, що Київ був польськомовним?
– Так і було: коли закрили Королівський університет у Варшаві,
Імператорський Віленський університет (Вільнюс), польська інтелігенція, знать заселила Київ. Тут були польські газети, польські театри…
– Чекай! Театри? Не вірю!
– От ти Станіславський, пам’ятаєш фільм «Біг»?
– Ще й як! І досі часом згадую очі Хлудова…
– Так от Дворжецькі – київські шляхтичі. Батько Владислава Дворжецького – Вацлав Янович – актор польського театру в Києві.
– Ти ба… Після повстання закрили Варшавський і Вільнюський університети, Кременецький ліцей!
– От цар і відкрив російськомовний імператорський університет, правда обіцяв польську кафедру, але «обіцянка – цяцянка» Був навіть конкурс на викладача цієї кафедри. Письменник Юзеф Крашевський переміг, чекав призначення, але кафедру не відкрили…
– Чекай, посидю – переварю

Лип 29, 2018Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Іван СухарЖан Рено
You Might Also Like
 
Павло Хаустов
 
Самійло Дудін
Comments: 4
  1. Сергій
    4 years ago

    Дякую, пані Ганно !
    Дуже цікаво про польськомовний Київ та російськомовний університет у Києві.
    Ви наша вчителька – археолог пракоренів українського духу !

    ReplyCancel
    • Ганна Черкаська
      4 years ago

      Дякую! Приємно!

      ReplyCancel
    • Ганна Черкаська
      4 years ago

      Дякую!

      ReplyCancel
  2. Тетяна З Дніпра
    27 days ago

    Дякую за нову для мене інформацію. Дивним чином в історії переплелися долі поляків і українців. І зараз це явно продовжується в надскладних для України умовах рашистськоі агресії . Поляки поряд з нами у боротьбі з одвічним ворогом

    ReplyCancel

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image4 years ago 4 коментарі Історичні події5,857
Недавні записи
  • Гамалія
  • Любарт
  • Герой бурхливої ночі
  • Ілля Кириченко
  • Ілля Борщов
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Мер Одеси – Григорій Маразлі
  • Ганна Черкаська до Яків Новицький – літописець Запорожжя
  • Ганна Черкаська до Батько “народних” пісень
  • Сергій до Чар-зілля
  • Олександр до Смородина чи порічка?
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.