– Уот какіє сімпатічниє бивают слава, – розпочинає Софочка, – слушаю в ефірє Глоба. Нешто глобальноє, вілічіствєннає звучит!!! – Ой, сусідонько, якби ж то правдонька щербата не була. Воно ж не зовсім так. – Паазвольті, я ошибаюсь, что ли? – Це слово є українській мові, правда, наголошений другий склад: глобА. Глоба – зігнуте від природи […]
