Сонце руїни
Ніби й недавно. Травень 1989-го. Київ вирував, сперечався, обклеювався листівками – і свято вірив у незалежність, вірив політикам. Дитинно, наївно вірив! Я й тоді не жирувала, але книгу купити, чи до Києва у театр з’їздити – зрідка дозволяла. Приїхала в театр Франка на виставу «Гетьман Дорошенко» Людмили Черняхівської-Старицької. Петра Дорошенка грав красень Лесь Задніпровський. Біля […]