Діонісій Балабан походив з давнього шляхетського роду з Волині та Галичини, але ні дати, ні місця його народження ми не знаємо.
Здобував освіту в Києво-Могилянському колегіумі, прийняв чернечий постриг під іменем Іларіона. 12 січня 1650 р митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Сильвестр Косів благословив Діонісія Балабана на Холмську (нині м. Хелм, Польща) єпископську кафедру. У 1650–1652 рр єпископ Холмський. 1654 очолив Луцьку кафедру і став єпископом Луцьким і Острозьким (1654–1655).
6 грудня 1657 р. у Києві Діонісія Балабана було обрано митрополитом Київським, Галицьким і всієї Руси (без Московії). Як усі київські митрополити, Діонісій Балабан дістав благословення на кафедру від константинопольського патріарха Парфенія. Він рішуче відмовився прийняти хіротонію (антиканонічну посвяту) в Москві; відкинув присягу «білому цареві», яку приймали бояри, ще при Хмельницькому; зупинив незаконні спроби Московії підпорядкувати Київську митрополію Московському патріархату. 03 серпня 1658 р митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Діонісій Балабан освятив церкву в ім’я Пророка Іллі в Суботові.
Прихильник політики гетьмана Івана Виговського брав участь у складанні Гадяцького договору 1658 з Польщею, згідно з яким Україна ввійшла до складу Речі Посполитої як третя складова частина на рівних з Польщею і Литвою. Саме це змусило митрополита перенести свою резиденцію з Києва, де перебувала московська військова залога, до гетьманської столиці Чигирина, духовенство Правобережної та Лівобережної України визнавали його митрополитом. З 1661 року Діонісій жив у Корсунському Свято-Онуфріївському (Гуляницькому) монастирі (заснований полковником Григорієм Гуляницьким).
Був рішучим опонентом гетьмана Юрка Хмельниченка, який проводив промосковську політику. У 1662 гетьман Ю. Хмельницький склав булаву, 1663 р був пострижений Діонісієм Балабаном у ченці (за однією із версій постриг відбувся у Чигиринському Свято-Троїцькому чоловічому монастирі, за іншою — в Канівському монастирі).
10 травня 1663 р у м. Корсунь, тепер м. Корсунь-Шевченківський Черкаської обл., Україна; у монастирі помер митрополит Балабан. Похований у Корсунському Онуфріївському монастирі (тепер Спасо-Преображенський жіночий монастир); за часів київського Йосипа Нелюбовича-Тукальського його перепоховали в церкві Пречистої Богородиці Канівського монастиря.
Світлина з інтернету.
