Напередодні Великодня всі впевнені, що спочатку було яйце… Одна з найдавніших назв яєчка на санскриті «мушкас», звідси – «мускус». Латиною яйце – «орхос», звідси «орхідея», орнітологія.
З діда-прадіда наша мова зберігає слова, пов’язані з яйцем.
Наприклад, страва зі смажених яєць – смаженя, яєчня.
Італійською – гамлето (нагадує нам омлет).
Свіжознесене, ще тепле яйце – покладка,
яйце, не старше трьох днів – дієтичне,
яйце, якому більше 10 днів, зіпсоване – бовтун,
яйце, що курка знесла без шкаралупи, – вилупок,
яйце з крейди, яке кладуть до курячого гнізда – галунка,
дійшли до нас і яйця з каменю – кам`янки з часів неоліту, їм по 7 тисяч років.
пофарбоване яйце – крашанка (сливка),
яйце з глини або дерева із видряпаним узором – дряпанка, скробанка,
яйце, розмальоване листочками, квітами – мальованка,
яйце з візерунками – писанка.
Згадайте, на яку кількість яєць розрахований лоток?
На 3 десятки яєць.
А як бабуні називали одним словом три десятки (лоток) яєць?
Півкопи.
У п`ятницю господині фарбували копу яєць, тобто 60 штук. Тільки самотні, або дуже бідні фарбували півкопи яєць, а про меншу кількість ніхто й мови не вів.
Скільки ж дід заплатив за козу-дерезу? Вона ж “За три копи куплена”.
