– Чули, дівчата, новину? – цокотить Хомівна, – у нас буде вести прийом екстрасекс Каплуненко.
– Взагалі-то екстрасенс. Але – Каплуненко – це неймовірно! Настільки знаю, у нас прізвища отримували від імені, згодом від професії батька шляхом додавання суфікса –енк (о). Дивно, батько – каплун…
– Ну, що тут дивного? У нас на роботі був Каплун – і нічого, – вставила Петрівна.
– Та каплун – це відгодований півень, байдужий до жіночої статі, кастрований півень. Які ж у каплуна каплуненки?
– Отакої… Півень – рогоносець?
– До речі, клітка з каплунами голландською капонір (вид фортифікаційної споруди).
– Нє, дєвачькі, до Каплуненка не підемо, – підбиває підсумки Хомівна.
– Із «півнячого лексикону» ми маємо багатенько слів. Наприклад, символом Франції є півень. Галли – первісна назва народу цієї країни, утворилася від латинського “галлус”, що значить півень.
А півень римського папи «папа-галло» дав нам слово папуга.
Згадайте: колись був популярний фільм “Королева Шантеклера”. Шантеклером французи називають співця вранішньої зорі.
– Чому ж у багатьох країнах світу на дверях барів малюють півня?
– Коктейль – англійською «хвіст півня», бо перші коктейлі були незмішаними: жовток, томатний сік, горілка, гілочка селери (сельдерей).
Хто згадає, як хвіст півня італійською? Кода – заключна частина музичного твору, яка коротко узагальнює тему.
А от голландською мовою слово крило – «флюгер». У давнину це був прапорець або перо на списі, сьогодні – назва непостійної людини або багатовекторної політики.
Німецькою крило – «флігель» – житлова прибудова до головного боку будинку. Французькою – аile, звідси ailerons, елерони – рухомі поверхні крила літака.
Навіть «індик» – має назву «півень із Індії», бо перші індики були привезені з Америки, яку тоді помилково вважали Вест-Індією.
В Україні ж когута ніколи не забували, про нього співали:
«Бодай-ся КОГУТ знудив,
що мене рано збУдив!”
– А москалі оголошували “Пєтушка сташніла!” – вставила Хомівна.
Або ось ця лемківська колискова пісня з села Красний Брід на Східній Словаччині.
Малая нічка, мала, я щем-ся не виспАла!»
Когутику рябий, не ходь до загради,
погребеш лелію, дівки тя забиють
– Отакої… плавненько ми зійшли з теми і засвоїли етимологію кількох слів.
