UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Шурочка Велигорська

Шурочка Велигорська

Багатьом із нас відоме ім’я Варфоломія Григоровича Шевченка, троюрідного брата, свояка та побратима великого кобзаря України, тому я дозволю кілька слів про нащадків цієї родини. Племінниця Тараса Шевченка Єфросинія Варфоломіївна (Пріся, так називав її Тарас Григорович) з дядьком Тарасом познайомилася влітку 1857 р., а потім з ним листувалася. Єфросинія Шевченко вийшла заміж за Михайла Велигорського, дворянина, випускника 2-ї київської гімназії і отримала віно 40 дес. землі с. Мостищі на Чернігівщині. Мали Велигорські двох дочок: старшу Лізавету і молодшу Олександру (Шурочка, народжена 4 лютого 1881 р.).
Ще гімназистом у Орлі Леонід Андрєєв познайомився з родиною Велигорських і майбутньою дружиною Шурочкою. У своєму щоденнику він записав: «По-моєму, зовсім зайве розповідати про те, як це трапилося, що я покохав Шурочку так палко і так міцно… Чому все в мені тягнеться до Шурочки, як квітка до сонця, і, як квітка без сонця, завмирає без її ласки?..» Перше палке кохання до кароокої дівчини, молодшої на десять років, не проходило. У 1902 р. Л. Андрєєв одружився з 21-річною О. М. Велигорською — внучатою племінницею Тараса Шевченка. Їхній шлюб – чотири роки щастя та трагедії. Маленька, граціозна Шурочка – палка коханка і турботлива, як мати, стала першим критиком творів чоловіка. Л. Андрєєв називав її «моя хохлушечка», їй присвятив оповідання «Ангелочок», драму «Життя людини» і посмертно — оповідання «Прокляття звіря».
У молодих знайшовся первісток Вадим.
200px-daniil_andreev2 листопада 1906 р. у Берліні 25-річна Олександра Михайлівна народила другого сина Данила та померла від сепсису (зараження крові). Перед смертю вона взяла з чоловіка слово, що він знайде пару й одружиться.
Хрещеним батьком хлопчика став Максим Горький. Тритижневого Данила забрала в свою родину старша сестра Лізавета Михайлівна Доброва, Леонід Андрєєв писав: «Сім’я Добрових страшно багато зробила для мене у моральному ставлення і до сих пір є сильною єдиною підтримкою в усіх нещастях життя».
Виконуючи побажання Шурочки, 20 квітня 1908 р. у Ялті Леонід вінчався з Денисевич.
Противник будь-якої диктатури Андрєєв у вересні 1917 р. написав, що «завойовник Ленін» крокує «калюжами крові», тому разом із старшим сином виїхав до Фінляндії. Жив у с. Нейвала, на дачі у друга, письменника Ф. Н. Вальковського. У березні 1919 р. в Парижі вийшла стаття «S.O.S!», у якій Андрєєв закликав громадян об’єднатися, щоб врятувати Росію від «дикарей Европы, восставших против ее культуры, законов и морали, превративших ее в пепел, огонь, убийство, разрушение, кладбище, темницы и сумасшедшие дома». 9 грудня 1919 р. 48-річний Леонід Андрєєв помер від паралічу серця.
Данило Андрєєв ріс дуже хворобливим хлопчиком. Хоч його оточувала справжня любов, піклування, але краяли дитину язики добрих людей, які шепотіли: «оце той, через якого померла мати…» Нестерпно стало шестирічному Данилові, коли бабуня, яка його доглядала, захворіла на дифтерію й померла. Хлопчик навіть побіг на Чорну річку топитися, щоб більше нікого не вбивати; щоб на тому світі побачити маму та бабуню. Талановитий юнак закінчив гімназію, Вищий літературно-художній інститут, вступив до Союзу поетів. Робота художника та письменника. Рядовим пройшов Другу світову. У 1947-му за роман «Странники ночи» Андрєєва арештували. Лефортово, потім ще 9 років Володимирського централу. За ґратами письменник створив філософську книгу «Роза світу».
У кінці життя Данило побачився з рідним братом; за 40 днів до смерті нащадок Тараса Шевченка отримав нову квартиру.
Помер 12 вересня 1959 р. від паралічу серця.

Лис 2, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Микола ГлущенкоВікентій Хвойка
You Might Also Like
 
Ладя Могилянська
 
Випадковість? Збіг?

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 years ago Видатні люди974
Недавні записи
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
  • Символ мандрівника-українця на чужій землі
  • Федір Яхимович
  • Микола Плав’юк
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.