Вперше доповідь українською мовою пролунала в Парижі 11 червня 1878 року на літературному конгресі, де головував сам Віктор Гюго. 
Виголосив цю доповідь Михайло Драгоманов, який на той час був вилучений з Київського університету і покараний відправкою на два роки до Львова (де він затримався на довше і відчув себе українцем).
Саме в Парижі він сказав: “Я єсмь українець!” і виступив проти Емського указу царя Олександра ІІ, яким було заборонено вживати українську мову.
Після виступу Драгоманова Віктор Гюго сказав про царя: “потвора всесилля, яка тримає в своїх руках хрест, який закінчується мечем, і скіпетр, який закінчується батогом”, що це “деспот, самодержець, який мучить за власною примхою цілі народи…”
