Мартин (Марцін), шляхтич гербу Правдич, народився 1 січня 1495 року в селі Бяла Ґміна Жонсня, Паєнчанського повіту, Лодзинського воєводства Польського королівства (тепер Ченстоховське воєводство). Освіту здобував удома, згодом при дворі князя Януша III Мазовецького. Брав участь у битвах з татарами 1524 р. та 1534 р., служив у хоругві ротмістра Станіслава Балицького герба Задора.
Довго жив у Кракові, навчався в Краківському університеті, перебував на службі в армії графа, маршалка великого коронного Петра Кміти. Брав участь у війнах, в битві 22 серпня 1531 року, що відбулася між військами молдавського господаря Петра IV Рареша і короля польського Сигізмунда I Старого під Обертином на Покутті (нині Івано-Франківська область).
У 1540 році залишив Краків і поселився у маєтку свого села. Того ж року одружився з Семиковською-Окшицовною, дочкою власника маєтку Біла Шляхетська. Взяв собі прізвище Бельський за назвою села. Як справний поміщик зайнявся господарством. На дозвіллі почав писати перший у Польщі белетризований огляд всесвітньої історії «Хроніка всього світу» (польск. Kronika wszystkyego swyata) не латиною, а польською. За життя автора хроніка перевидавалася тричі: 1551, 1554 и 1564 рр. «Хроніка» істотно вплинула на українську історіографію; бо міститься чимало відомостей про історію України (початки козацтва, перші Січі, народні рухи 1590-х років тощо).
Творив Бельський сатиричні поезії, написав перше оригінальне польського мораліте — “Комедія Юстина та Констанції” (польськ. Komedja Justyna i Konstancjej) (1557).
Навіть 80-річним не припиняв писати, працював над «Хронікою польською», яку відредагував, доповнив і видав власним коштом син Мартина – Йоахім Бельський.
18 грудня 1575 року помер і похований в Паенчно 80-річний Марцін Бельський – польський військовий, історик, поет, автор «Хроніки всього світу», першого белетризованого огляду всесвітньої історії, першого твору написаного польською, а не латиною. Батько Йоахіма Бельського, дипломата, історика, видавця.
