UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Мовні забавки » Субота

Субота

– Знаю-знаю, що будеш питати про суботу, – лізу я поперед Хомівни в пекло. Тож слухай. Шостий день тижня був рівним серед рівних і називався просто – шостак. Та пізніше майже вся Європа почала заволоку-заброду звати іноземним іменем – Субота від слова, запозиченого з грецької мови (від грец. Sabbaton).
Іспанська – Sábado
Італійська – Sabato
А до грецької мови воно потрапило з давньоєврейської мови (від sabbath – «сьомий день, коли потрібно утримуватися від роботи»). Шабат – так вимовляється це єврейське слово, що означає буквально «спокій», «відпочинок». Звідси словечко закарпатської говірки «сабатка» (субота); слова – шабашка, шабашити…
Презирливе «шабес гой» – той бідака, не іудей, якого наймали на найбрудніші суботні роботи.
білоруська – субота,
болгарська – Събота,
македонська – sobota
польська – Sobota,
російська – суббота,
сербська – Субота,
словацька – Sobota,
словенська – Sobota,
українська – субота,
хорватська – Subota,
чеська – Sobota.
Радянське безбожжя відкоригувало радянський революційний календар. 27 серпня 1929 р. у СРСР було запроваджено шестиденку, що складалася з п’яти робочих днів та одного вихідного. Субота стала «червоним днем календаря». Неділя зникла геть, бо цей день люди шанували, ходили до церкви; на неділю припадали майже всі церковні свята.
Ти ба, навіть календар підбили політикою! – не втрималася сусідка.
При радянській шестиденці місяць ділився на п’ять шестиденок, що починались:
1-го,
7-го,
13-го,
19-го,
25-го числа.
Наприкінці шестиденки був вихідний день, він випадав на
6-е,
12-е,
18-е,
24-е,
30-е числа.
31-ші числа місяця вважались надурочними робочими днями.
У побуті громадяни СРСР використовували дві назви днів тижня: звичайний (з понеділка до неділі) та порядковий номер у шестиденці (перший день шестиденки, другий день шестиденки, шостий день шестиденки, або вихідний). Тоді і народився вираз «субота – не робота».
– Слухай, я – Хома без ума! Це ж було не так давно! Ще ж живі люди, які жили за тими календарями! Чому ж ми цього не знаємо?
– Ой, Хомівно, це і є диявол у деталях. Цей маразм був зафіксований у відривних календарях СРСР із 1931 до 1940 р. 26 червня 1940 р. (за рік до початку війни з Німеччиною!) Указом Президії Верховної Ради СРСР у країні були запроваджені восьмигодинний робочий день; семиденний робочий тиждень (без вихідних) і кримінальна відповідальність за запізнення на роботу більш ніж на 21-у хвилину. Скасовано відпустки.
Про перший за п’ять років вихідний день (10 травня) радіо оголосило увечері 9 травня 1945 р.
30 червня 1945 р. у СРСР були відновлені відпустки, скасовані у 1940 р. Декретна відпустка складала сім днів. А куди далі дитину діти?
7 березня 1967 року у СРСР постановою ЦК КПРС робітників перевели на 5-денний робочий тиждень із двома неробочими днями. Від цих державних рішень суботній день став вихідним і днем «суботників» безкоштовної (дармової) роботи. Знаєш, коли був перший суботник у Запоріжжі? 15 лютого 1920 р. в Олександрівську (Запоріжжі) проведено перший комуністичний суботник. Ця велична подія народила прислів’я «дивиться, як повія на суботник».
Худ. Іван Владимиров. Суботник. 1923 р.

Жов 7, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Юрій КленНаталія Лисенко
You Might Also Like
 
Микола Бекетов
 
“Золотий” вересень?

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image3 years ago Мовні забавки1,466
Недавні записи
  • Наші словенятка
  • Харитинка чи Джоконда?
  • Петербург – колонія культурних українців
  • «Нам нема місця на своїй землі»
  • Льова Задов
Позначки
поетписьменникчервоний тероркозацтвоживописецьЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникІван АйвазовськийТарас ШевченкоскульпторОлег ОльжичперекладачАполлон СкальковськийСергій КорольовПавло ПолуботокОлександр РубецьІван ФранкоОлексій ПеровськийКирил РозумовськийгетьманІван КотляревськийЮрій ШухевичфілологфольклористісторикОсип БодянськийЧернівціросійсько-турецька війнаПотьомкіндекабристиПереяславський договірГригорій ТарновськийВолодимир АлександровНестор Махноісторик прававчений-криміналістОлександр КістяківськийІван СокульськийКарл БрюлловГанна БарвінокОлександра БілозерськаТроцькийГригорій Жученко
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Іван Кавалерідзе
  • Наталія Семененко до Замурований заживо за слово правди
  • Микола Козак до Іван Кавалерідзе
  • Валько Ольга до «Нам нема місця на своїй землі»
  • Ганна Черкаська до Козацький гетьман Павло Бут (Павлюк). Кумейки
Сторінки
  • Frontpage
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.