Субота

– Знаю-знаю, що будеш питати про суботу, – лізу я поперед Хомівни в пекло. Тож слухай. Шостий день тижня був рівним серед рівних і називався просто – шостак. Та пізніше майже вся Європа почала заволоку-заброду звати іноземним іменем – Субота від слова, запозиченого з грецької мови (від грец. Sabbaton).
Іспанська – Sábado
Італійська – Sabato
А до грецької мови воно потрапило з давньоєврейської мови (від sabbath – «сьомий день, коли потрібно утримуватися від роботи»). Шабат – так вимовляється це єврейське слово, що означає буквально «спокій», «відпочинок». Звідси словечко закарпатської говірки «сабатка» (субота); слова – шабашка, шабашити…
Презирливе «шабес гой» – той бідака, не іудей, якого наймали на найбрудніші суботні роботи.
білоруська – субота,
болгарська – Събота,
македонська – sobota
польська – Sobota,
російська – суббота,
сербська – Субота,
словацька – Sobota,
словенська – Sobota,
українська – субота,
хорватська – Subota,
чеська – Sobota.
Радянське безбожжя відкоригувало радянський революційний календар. 27 серпня 1929 р. у СРСР було запроваджено шестиденку, що складалася з п’яти робочих днів та одного вихідного. Субота стала «червоним днем календаря». Неділя зникла геть, бо цей день люди шанували, ходили до церкви; на неділю припадали майже всі церковні свята.
Ти ба, навіть календар підбили політикою! – не втрималася сусідка.
При радянській шестиденці місяць ділився на п’ять шестиденок, що починались:
1-го,
7-го,
13-го,
19-го,
25-го числа.
Наприкінці шестиденки був вихідний день, він випадав на
6-е,
12-е,
18-е,
24-е,
30-е числа.
31-ші числа місяця вважались надурочними робочими днями.
У побуті громадяни СРСР використовували дві назви днів тижня: звичайний (з понеділка до неділі) та порядковий номер у шестиденці (перший день шестиденки, другий день шестиденки, шостий день шестиденки, або вихідний). Тоді і народився вираз «субота – не робота».
– Слухай, я – Хома без ума! Це ж було не так давно! Ще ж живі люди, які жили за тими календарями! Чому ж ми цього не знаємо?
– Ой, Хомівно, це і є диявол у деталях. Цей маразм був зафіксований у відривних календарях СРСР із 1931 до 1940 р. 26 червня 1940 р. (за рік до початку війни з Німеччиною!) Указом Президії Верховної Ради СРСР у країні були запроваджені восьмигодинний робочий день; семиденний робочий тиждень (без вихідних) і кримінальна відповідальність за запізнення на роботу більш ніж на 21-у хвилину. Скасовано відпустки.
Про перший за п’ять років вихідний день (10 травня) радіо оголосило увечері 9 травня 1945 р.
30 червня 1945 р. у СРСР були відновлені відпустки, скасовані у 1940 р. Декретна відпустка складала сім днів. А куди далі дитину діти?
7 березня 1967 року у СРСР постановою ЦК КПРС робітників перевели на 5-денний робочий тиждень із двома неробочими днями. Від цих державних рішень суботній день став вихідним і днем «суботників» безкоштовної (дармової) роботи. Знаєш, коли був перший суботник у Запоріжжі? 15 лютого 1920 р. в Олександрівську (Запоріжжі) проведено перший комуністичний суботник. Ця велична подія народила прислів’я «дивиться, як повія на суботник».
Худ. Іван Владимиров. Суботник. 1923 р.