Часом чую: «Що я один можу зробити?» І не зовсім погоджусь. Ось що могли зробити 25 друзів із таємного гурту «Стара Громада» для увічнення пам’яті Тараса.
10 березня 1878 року в Женеві випущене кишенькове видання «Кобзаря» накладом всього 1000 примірників, основою якого стали тексти французького видання. Книга містила 19 творів, мала мініатюрний формат (55х85 мм) і завдяки цьому потрапила в Україну (саме такого розміру часто пересилалися до Росії цигарки), обійшовши п. 1 Емського указу. Українське видавництво очолював М. Драгоманов, готував рукописи Хведір Вовк (кавалер Ордену Почесного легіону).
Фінансувала видавництво таємна організація Київська Стара Громада. За рішенням Громади на ім’я її члена В.Рубінштейна (банкір, брат Антона Рубінштейна) у родини Т.Шевченка були викуплені права на видання творів поета.
Громада також надавала матеріальну допомогу родичам Кобзаря – Фотію Красицькому, Федору, Маркіяну та Левку Шевченкам.
Члени Старої Громади на власні кошти придбали землю на Чернечій горі поблизу Канева (на ім’я громадівця К.Гамалії); громадівці весь час опікувалися могилою поета.
