UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Мовні забавки » Вихідний. Казка для дорослих…

Вихідний. Казка для дорослих…

Хто про що, а я про мову, казку Вам дарую нову…
Давним – давно жило семеро братів – семеро днів. Жили собі брати поживали, просто були днями, про які говорили: «дасть Бог день, дасть Бог пищу, якось та й буде». І той вираз «були днями» породили словечко «будень». Коли хтось із днів задумувався: хто він і для чого, його брати жебоніли:
– Ти теж день, ти ж день…., – тому й отримали брати спільне прізвисько – Тиждень (ти ж день).
З часом кожний брат отримав власне ім’я.
Перший відповідав за святий день, коли нічого не робили, тільки до церкви ходили. Оскільки ніякого діла не мав народ його Не-ділею звав.
21 березня 1321 року брати перестали бути рівними, бо вперше неділю офіційно в Європі оголосили неробочим (червоним) днем.
– Віднині я – старший брат, бо я – вихідний. У неділю гріх працювати; люди святково одягаються та здійснюють хід, виходять із дому до церкви, до родичів, у походи. От від слова хід, вихід: я – вихідний.
А тепер згадайте, з якого дива у нас це слово «вихідний». У англійців week-end – просто “кінець тижня”, а поляків dzień wolny (джень вольни)– “вільний день”. У французів “de sortie” або jour de sortie (від слова “sortir”, що значить “вихід”). Для багатіїв це був день виходу в світ.
– А ми ж хто? – похнюпилася дрібнота.
– Ви? Ви були і є буднями – заявив найстарший брат…
З того часу навіть одяг отримав свої імена: святковий – «на вихід» або «вихідний»; у І. Франка читаємо «празднична одежина»; а повсякденний одяг назвали «буднім». Якщо місяць починається з неділі, то тринадцяте число в ньому буде п’ятниця.
В дійсності, вихідним спочатку називали людину, яка була при хазяїні, обслуговувала його і у неділю мусила працювати, не виходячи з панського двору. Всі інші виходили в церкву, їздили до родичів. Від назви людини – «вихідна», неділя теж отримала свою назву.
Та за часів окупації в Україні кріпаків гнали на панщину навіть у неділю, і тільки 5 травня 1797 р російський цар Павло I офіційно заборонив поміщикам змушувати селян працювати у вихідний (Маніфест про триденну панщину). У цей день усі мали відвідувати храми, адже церква – найкращий вихователь покірних рабів.
А радянське безбожжя відкоригувало радянський революційний календар. 27 серпня 1929 р. у СРСР зник єдиний для всіх «червоний день календаря» неділя, щоб менше по церквах вешталися. У країні було впроваджено шестиденку, що складалася з п’яти робочих днів та одного вихідного. При шестиденці місяць ділився на п’ять шестиденок, що починались:
1-го,
7-го,
13-го,
19-го,
25-го числа.
Наприкінці шестиденки був вихідний день, він випадав на
6-е,
12-е,
18-е,
24-е,
30-е числа.
31-ші числа місяця вважались надурочними робочими днями.
У побуті громадяни СРСР використовували дві назви днів тижня: звичайний (з понеділка до неділі) та порядковий номер у шестиденці (перший день шестиденки, другий день шестиденки, шостий день шестиденки, або вихідний). Цей маразм був зафіксований у відривних календарях СРСР із 1931 до 1940 р.
26 червня 1940 р. (за рік до початку війни з Німеччиною) Указом Президії Верховної Ради СРСР у країні були запроваджені восьмигодинний робочий день; семиденний робочий тиждень (без вихідних) і кримінальна відповідальність за запізнення на роботу більш ніж на 21-у хвилину. Скасовано відпустки.
Про перший за п’ять років вихідний день (10 травня) радіо оголосило увечері 9 травня 1945 р.
Як бачите, здавна так ведеться, що навіть із рівних братів хтось у «рівніші» пнеться.

Бер 6, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Ярослав ОкуневськийНаш Рубцьо...
You Might Also Like
 
Енді Воргол
 
Наталія Лисенко

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image7 years ago Мовні забавки901
Недавні записи
  • Справи церковнії
  • За кого не вмирав хоробрий мій народ?!
  • Земна зірка. Айстра
  • «По мощах єлей!»
  • Владислав І – нащадок Ярослава Мудрого
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2022 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.