– – Нічого не розумію, – буркотіла Хомівна. От хотіла почути звіт уряду, як там пенсії перерахують, чи довго ще терпіти той будинок терпимості. Вмикаю – і замість цього якась срамота… той квіти вручає та громадянина Корейку за вим’я лапає; цей його дебілом величає. І лунає: « Хто біл? Де біл?»
– Хомівно, дебіл – це хворий; медичний термін, що означає патологічне розумове відставання. Слово утворилося від латинського debilis – слабкий, бо слабує на олігофренію у незначній мірі.
– Ага, ідіот значить?
– Ні, ідіот має глибоку форму олігофренії, тобто зовсім не мудра людина, яка не дружить з головою. Втім, слово прийшло до нас із Давньої Греції (ἰδιώτης — «приватна особа»), людина, яка живе тільки власними інтересами, не цікавиться політикою. Таких людей політики називають корисними ідіотами. От тільки не знаю, за що місто назвали Ідіотвілль.
– Ти ба! Не можна було по-людськи сказати? Баймуд, бевзень, бевзь, белей, бовдур, глупак, дурень, йолоп, мамула, недоумок, недоколиханий, остолоп, пентюх, телепень, тупак, тюхтій? Бачу, що блямовні бандюки змінилися поліглотами, а нам, було овочево, стало ще овочевіше…
– І той овоч – хрін?
– Та – да…
Таки да.
