Сидить Санько, бурчить Санько, розглядаючи список своїх колег-сантехніків:
– Коли складав список, гадав – от де справжні нащадки козаків. Слухай, як музика:
– Завертайло – той, хто завертав ворогів, не пропускав на наші землі.
– Перехрест – міг шаблюкою вражину перехрестити.
– Топчій – той, хто топтав поганців.
– Тума – бабій кінчений, дбав про покращення роду. Про нас говорили: “Козак-тума зведе з ума, не буде любити”. Що скажеш, Володимирівно?
– Ой, Санечко, воно то так, тільки трішки не так. Завертайло завертав стать коня.
– Що? Кастрував?!
– Так, ти сам сказав. Перехрест – вихрест – юдей, який прийняв християнство. Топчій – українець, який обрізався та перейшов до ісламу. Тума – людина, у якої один із батьків українець, а другий – турок або татарин.
– Таке скажете, наш Тума – покруч, не чистокровний, а затурканий українець? Не даремно бабуня казали: «Народ прізвисько дав, як припаяв!»
– От, не поспішав би ти, Саню, закипати, варто до словника зазирати. Не заморочуйся: чи справжні чистокровні українці, чи ні. На війні головне – спина до спини.
