– Уот услишала сіводня слова «жолд», почали Софочка-три краплі інтелігентності, – пагугліла. Єсть жолудь – плод дуба, жовна – дятел і фсьо. А єсть відь і Жолдак.
– Жолд – це платня за службу; отримує жо́лд воїн жолдак. Наш Андрій Жолдак, його батько Олесь – нащадки Тобілевичів; мали пращура найманого воїна. Були на Запорожжі наймані воїни: жолдак, сердюк, кварцяне військо. Сердюк – найманий воїн із не українців; звідси сердюцькі полки.
Ось зображення жолдака-драгуна на кахлі 17 століття з м. Черкаси.
– Так казакі на сечь женщін не пускали, аткуда тада слова сірдючка. Жєнщіна-воін?
– Е, ні! Сердючка – це ґарґара, дратівлива, зла, сердита жінка.
– Були ще наймані кварцяні війська, які утримувалися за четверту частину доходів від королівських маєтків (звідси його назва wojsko kwarciane). У 1562 р. у Речі Посполитій король Сигізмунд ІІ Август створив наймане військо для придушення народних повстань і охорони державних кордонів. Кварцяне військо складалося з піхоти й кавалерії з 1632 р. запроваджено артилерію; утримувалося за рахунок 4-ї частини (кварти) прибутків від королівських маєтків (звідси його назва wojsko kwarciane). 4—6 тис. солдат кварцяного війська були зосереджені в селах і містах України.
– Уот, фсьо ясна…
Залишити відповідь