Варто степовику кинути оком на характерну для пасльонових квіточку колючого куща, як він вигукне: «Дереза! Повій!». Більше двадцяти синонімів до дерези мають наші діалекти: дере́за́, повій (повійка), спиноза, люція (лиція) від лат. Lycium L.; дерезня́к «жовта акація», карагана кущова (родич жовтої акації), Caragana frutex; плаун, п’ядич, Lycopodium clavatum L; гостриця, Asperugo procumbens L.
Lýcium barbarum – (люція або дереза варварська) – ботанічна назва рослини; англ. Wolfberry, Barbary matrimony vine, Duke of Argyll’s tea tree, нем. Bocksdorn. Правда, в останні роки висушені, заморожені або перероблені іншим чином ягоди рослини модно називати китайським словом «ґ́оджі», goji, нінся ґоуци (кит. трад. 寧夏枸杞, піньінь Níngxià gǒuqǐ, буквально: «Нінсянська дереза»).
Дереза з тих, про кого кажуть «де не посій, там вродить», бо її навіть наш солончаковий ґрунт не полохає. Цей чіпкий кущ здавна був у селах живоплотом. У кущах дерези ховалися кури, горобці, любив там вилежуватися бабунін кіт. Жив через дорогу від нас Дерезю́к. Навіть не знаю чи це прізвище вічно незадоволеного діда, чи прізвисько, бо двір його геть зарослий дерезою. От тоді я й прозвала уредного сусіда «Коза-дереза». Чому? Бо усіх дере, задирається.
Я й не задумалася б над питанням: чи є зв’язок між рослиною дереза та козою дерезою, якби не пані Наталія Зубенко та її лист. «Можливо Ви, Дорога пані Ганно, змогли б пояснити мені, що означає ДЕРЕЗА. Уже покійний Василь Кобилюх казав мені, що ДЕРЕЗА це – хамський, дьірзий- по словацьки dŕzy- хам, хамовитий. Буду рада якщо зможу Максимкові пояснити, що таке коза-ДЕРЕЗА». Пані Наталія – українка, дочка письменника Михайла Шмайди, народжена на чужині, де прожила все своє життя. Знає п’ять мов, живе Україною, дочка та онуки – свідомі українці. Максимко – один із онуків.
Почала я копирсатися у своїх записах. Дійсно, немає єдиної думки науковців щодо етимології назви рослини та кози, але всі твердять, що це «дві великі різниці».
Чіпка, колюча дереза отримала назву від слова дерти, деру:
бр. дзераза́,
п. dereza (з укр.), dzierazna, dzieraza,
ч. derezek (бот.) «верес, Calluna», deryzda «підмаренник чіпкий»,
схв. дèрезга (бот.) «вех, Sium latifolium L.»,
слн. deréze «залізні кігті, що прикріплюються до взуття»,
можливий зв’язок із іє. *dhereĝh- «міцний, міцно тримати» (тоді споріднене з дінд. dṛhyati «зміцнює», ав. darəzayeiti «міцно зв’язує», darəza «прив’язка, причіпка», dərəz- «зав’язки, кайдани, пута»).
Виявилося, що коза не має відношення до рослин; вона «дереза» за свій явно не ангельський характер – від «дєрзості» (настирна, нахабна та брехлива).
На думку Опанаса Афанасьєва-Чужбинського (друга Євгена Гребінки та Тараса Шевченка) слово дереза означає «задира́ка, капризна». Білоруси називають цю брехливу тваринку Каза-манюка.
Залишити відповідь