UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Герой оди Котляревського

Герой оди Котляревського

– Так, кажеш помер Іван Петрович на сімдесятому році? А написав усього три твори? – приступає до мене Хомівна – “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Москаль чарівник”.
– Якщо бути точною, не три, а чотири, – знехотя відбиваюсь, – усього три п’єси написав Бомарше.
-І що це за четвертий твір? Чому не знаю?
– Бачиш, 1804 року Іван Котляревський написав «Пісню на Новий 1805 рік пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну».
– Ага, зробив таки цьом «туфлі папи», поклонився ліжкопартнеру, пробач, спонсору!
– Яка ж ти, сусідонько, радикалка! Рід Куракіних походить від литовського князя Гедиміна.
– А це ж «брильянтовий князь»? Той, який своєю золотою каретою, брильянтовими ґудзиками доводив до екстазу Париж?
– Ні, Хомівно, то Олександр Куракін, рідний брат Олексія. Так він виховувався разом із цесаревичем Павлом Петровичем, майбутнім імператором Павлом. Він, вічний холостяк, змальований нашим Володимиром Боровиковським.
– Олексій Куракін – прототип героя роману “Війна і мир” князя Василя Куракіна. Олексій Борисович був генерал-губернатором Гетьманщини (1802—1807).
Разом із дружиною Наталією (уроджена Головіна) цей гордий фаворит двох імператорів любив дарувати людям добро. Без фальшивих промов і перерізання стрічечок він вкладав власні кошти у справи, наприклад, такі:
– відкриття «будинку для виховання бідних шляхтичів» у Полтаві, де навчалися майбутній математик М. Остроградський і художник А. Мокрицький, а на посаді наглядача з 1810 по 1835 рік тут працював Іван Петрович Котляревський;
– перших гімназій у Полтаві та Чернігові, першого технічного училища в Чернігові;
– генерал-губернатор у 1805 році створив у Полтаві теплицю, яка нагадувала сонячний колектор для нагріву води, але всередині були рослини та робоча зона. Там вирощували лікарські рослини для забезпечення ним же відкритої державної аптеки в Полтаві;
– будівництво каналу на р. Остер;
– створення в Полтаві міського саду, частину якого генерал-губернатор отримав від Семена Михайловича Кочубея, а іншу — купив сам і подарував місту.
– Слухай, так цей князь скільки зробив для народу, що заслужив оду… Нам би таких.

Лис 10, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Літневський ГеннадійГійом Аполлінер
You Might Also Like
 
10 жовтня 1918 р.
 
Жовті Води

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image5 years ago Видатні люди1,385
Недавні записи
  • Справи церковнії
  • За кого не вмирав хоробрий мій народ?!
  • Земна зірка. Айстра
  • «По мощах єлей!»
  • Владислав І – нащадок Ярослава Мудрого
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2022 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.