UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Смотрицькі

Смотрицькі

Смотрицький каньйон – Каньйо́н рі́чки Смо́трич — геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення. Розташований у межах Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Одне з семи див Кам’янця-Подільського.
Смотрицький каньйон дав прізвище батькові та сину Смотрицьким.

12 жовтня 1594 р. помер письменник, педагог Смотрицький Герасим Данилович. Представник дрібної шляхетської родини Смотрицьких, батько письменника Мелетія Смотрицького. Де Герасим Смотрицький здобув освіту — невідомо. Сам себе він скромно називав «простаком невченим» і в передмові до «Острозької біблії» (1581 р.) зазначав, що «училища ніколи не бачив». Схоже, що автор «Ключа царства небесного» здобув початкову освіту в домашніх учителів, що було типовим для шляхти XVI ст., а згодом опанував сучасну йому науку шляхом наполегливої самоосвіти. Був писарем у Кам’янець-Подільському старостві, 1576 року запрошений князем Костянтином Острозьким до Острога, став одним з передових діячів вченого острозького гуртка.
Герасим Смотрицький — перший ректор Острозької школи, очолював академію упродовж 15 років, йому вдалося організувати навчальний процес за найкращими зразками європейських академій. Програма колегіуму поєднувала елементарну, середню та основні елементи вищої освіти. Вона ґрунтувалася на вивченні «семи вільних наук», вводилися також основи філософії. Високого рівня досягло вивчення музики хорового співу. Звідси по Україні та Білорусі поширився «острозький наспів». Як зазначив один із сучасників, у цій навчалася «руська молодь як шляхетського, так і плебейського походження».
Герасим Смотрицький — один з видавців «Острозької Біблії», до якої написав передмову і віршовану посвяту князю Костянтину Острозькому, один із зразків найдавнішого українського віршування (нерівноскладове), що нагадує українські думи.
Г.Смотрицький зачинатель нової літератури освітнього характеру, що стала на захист православної церкви, національних інтересів українського народу.
Український мовознавець, письменник, поліглот Мелетій Смотрицький (світське ім’я Максим Герасимович) народився у м. Смотричі (тепер Хмельницької обл.), син першого ректора Острозької академії Герасима Смотрицького. Разом із братом Стефаном навчався в Острозькій академії, де слухав Кирила Лукаріса. Вивчав філософію у Віленській єзуїтській колегії. Згодом студіював в університетах Лейпцига, Нюрнберга та Віттенберга. За кордоном одержав учений ступінь доктора медицини.
У 1615 р. в Кельні опублікував граматику грецької мови. Смотрицький знав чимало мов, включно зі старожитніми біблійними, і був одним із найосвіченіших людей свого часу. У 1615–1618 рр. викладав церковнослов’янську та латинську мови в Київській братській школі, був одним з перших її ректорів. Брав участь у написанні «Букваря языка славенска», надрукованого в Єв’ї. У 1619 р. у м. Єв’ї (Вевіс) біля Вільна вийшла друком його праця «Грамматіки славєнския правилноє Сvнтаґма». М. Смотрицький увів до вжитку літеру ґ (дигама), узаконив її вживання. Встановив правила вживання літер на позначення голосних і приголосних, вживання великої букви, розділових знаків, правила переносу тощо. Багато з його правил орфографії та пунктуації збереглися й сьогодні.
1620 року М. Смотрицький став «катакомбним» православним єпископом. Адже після Унії 1596 року, православної ієрархії в Україні та Білорусії не було зовсім. І коли Єрусалимський патріарх Феофан, повертаючись із Москви на Схід, проїжджав через Київ, кияни умовили його таємно висвятити сім єпископів, тобто відновити ієрархію. Патріарх погодився. Хіротонія проходила у Києво-Братській церкві, вночі, при затемнених вікнах і без належного великого хору. Митрополитом Київським був тоді висвячений Іов Борецький, архієпископом Полоцьким — Мелетій Смотрицький. З точки зору польської влади, висвячення були незаконними, бо відбулися без дозволу короля, але козаки на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним зуміли переконати короля в законності висвячення.
На початку 1624 року М. Смотрицький здійснив подорож на Схід: Константинополь (К. Лукарис тоді був Патріархом), Палестина, Єгипет. Навесні 1625 р. повернувся до Києва. Відчував себе старим, хворим, самотнім. 27 грудня 1633 р. у с. Дермань упокоївся 58-річний Мелетій Смотрицький. Похований у Дерманському монастирі.

Жов 12, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Аркаси. ЗахарМикола Духов
You Might Also Like
 
Цвіркун
 
Едуард фон Фальц-Фейн

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image5 years ago Видатні люди1,534
Недавні записи
  • Самотня сосна
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
  • Символ мандрівника-українця на чужій землі
  • Федір Яхимович
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.