Худ. О. Антропов. Автопортрет. 1784 р.
23 червня 1795 р. у Петербурзі помер від гарячки 79-річний Олекса Антропов (1716 – 1795), художник, один із перших українців, які почали писати світські портрети.
Він народився 25 березня 1716 р. в Санкт-Петербурзі. Дід – слюсар Зброярської палати Яків Савінов «син Антропова». Батько Петро Якович Антропов учився слюсарному та інструментальному ремеслу у свого татка. Зрештою українець став козаком, потім 12 років служив солдатом лейб-гвардії Семенівського полку, брав участь у походах Петра I, в Полтавській битві. Після повернення до мирного життя працював при Санкт-Петербурзькому зброярському дворі, пізніше в Канцелярії від будівель (ця установа до відкриття Академії мистецтв об’єднувала всіх художників імперії). Створив сім’ю, народив чотирьох синів – хлопців сумлінних, працьовитих із золотими руками. Старший Степан став слюсарем, Іван – годинникарем, а Олексій і меншенький Микола зайнялися живописом.
З п’ятнадцяти років Антропов учився живопису у різних майстрів: спочатку навчався в Канцелярії від будівель у Петербурзі (з 1732) у француза Л.Каравакка, пізніше – у свого родича Андрія Матвєєва (Кобиліна). З 1739 р. працював там же в «живописній команді», яку очолював М. Захаров, згодом І. Я. Вишняков.
У 1742 р Антропов брав участь у роботі художників у коронаційних урочистостях імператриці Єлизавети в Москві. У Петербурзі він написав картини для тріумфальних воріт в Анічкової слободі; розписував плафони, писав ікони для Зимового палацу, під керівництвом Дж. Валеріані працював у Літньому палаці, в Царському Селі, в Петергофі, Анічковому палаці. Під керівництвом Валеріані та Перезинотті Антропов створив Олекса декорації для будинку Опери.
У 1752 р він отримав самостійний замовлення на «лист ікон у куполі й інших місцях нового храму Андрія Первозванного», щойно збудованого в Києві архітектором Мічуріним за проектом графа Ф. Растреллі. 
Худ. О. Антропов. Портрет Ф. Растреллі.
Найбільш значні з розписів собору – образи для іконостасу, запрестольний вівтарний образ «Таємна вечеря», баня та стіни були написані самим Антроповим. Майже чотири роки киянин Григо́рій Левицький разом із сином Дмитром розписували стіни в Андріївській церкві. Вони – автори «Панно з сіячем». Коли ж Антропов від’їздив, він запросив Левицького-молодшого своїм помічником до столиці імперії. З Києва художник відправився в Москву, де за два тижні розписав два плафони для Головінського палацу на Яузі, де жила цариця. За час роботи Антропов познайомився з меценатом І. І. Шуваловим, куратором створеного в 1755 р. Московського університету. Шувалов запросив художника викладати на створюваному факультеті мистецтва, а до його заснування – зараховував до університету на посаду «живописного майстра». Таке становище не влаштовувало художника, він повернувся до Петербурга. Роки відсутності породили певне «відставання» Антропова, породило потребу в освіті. І 40-річний Олекса вдався до приватних уроків. Життя цього часу було бурхливим. Одружився з Оленою Василівною, тішився синком. Брав замовлення на портрети, на прохання гетьмана Розумовського написав портрет Краснощокова. 
Антропов за допомогою Шувалова отримав місце наглядача за живописцями й іконописцями при Синоді, із зобов’язанням взяти учнів і «навчати їх не приховано мальовничій, іконописній і фініфтяній майстерності». У будинку Антропова оселилося 8 учнів із України, одним із яких був Дмитро Левицький (1735 — 1822). Дмитро Левицький вирушив до Петербурга як учень і помічник Антропова, жив у його родині майже 6 років. «Антропов був доброю людиною, але й порядним самодуром. Він мав зуб на академію, стежив, щоб його учні самі отримували замовлення, заробляли і не брали уроків у професорів АМ», – писав Д. Левицький. Пишався Олекса Антропов і портретистом-українцем Петром Дрожжиним (1745 — 1805), який виконав прекрасний груповий портрет свого вчителя з родиною. 
Згодом Олексій Петрович — головний живописець Святійшого Синоду, академік Імператорської академії мистецтв.
У 1789 р. Антропов у флігелі власного будинку відкрив приватне училище. Після смерті художника та його дружини Олексій Антропов заповів віддати свій двоповерховий будинок під училище.
Помер Олексій Антропов 12 (23) червня 1795 р. у Петербурзі.
