Михайло Брянський. Портрет Єлизавети Дараган. 1860 р.
Національний художній музей України, Київ
Михайло Васильович Брянський народився 20 листопада 1830 р. у Києві. Навчався в першій київській гімназії. Пізніше (1850-1855 рр.) ходив на уроки до академіка Капітона Павлова, який викладав малювання при Університеті св. Володимира в Києві. 
Нарешті у 34 роки зважився вступити вільним слухачем до академії мистецтв у С.-Петербурзі. Отримав малу (1864) і велику (1865) срібні медалі, у 1867 р. – звання художника 2-го ступеня за картину «Дівчинка, яка сидить у кріслі», 1868 року – звання художника 1-го ступеня і золоту медаль ім. Віже-Лебрен “за експресію” в картині «Наречена, якій повернули обручку» («Розбиті мрії», Одеський художній музей).
Працював у С.-Петербурзі та Києві, багато мандрував. Писав переважно «жіночі голівки», портрети й жанрові композиції. Дівчина-малоросіянка на жнивах» (1864), «Малоросіянка біля криниці», «Плетіння вінків напередодні 24 червня» (обидва – 1865), «Наречена, якій повернули обручку» (1868); портрет О. Енгельгардта (1876 р.), «Портрет внучки О. С. Пушкіна» (1891). «Портрет жінки в червоній оксамитовій сукні» (1891) Кропивницький художній музей.
Вперше взяв участь у виставці у 1865 р. Персональні виставки мав у С.-Петербурзі (1875) та Москві (1889). Провів виставки однієї картини («Богоматір») в Києві і Петербурзі (1888-1889).
Твори М.В.Брянського зберігаються в Національному художньому музеї України в Києві, в Одеському художньому музеї, Черкаському художньому музеї.
Прожив Михайло Васильович Брянський 78 років, помер у Києві.
