UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Микола Демидов

Микола Демидов

– Оце безсоння заставило мене провести ніч з тобою: перечитала у ФБ таки багатенько. Ти мені чесно скажи: невже всі багатії такі як той клоун Прокопій Демидов, описаний нашим Дмитром Левицьким? У нас у селі казали: «Коли гроші єсть, то і сраці честь». Невже немає у багатих порядних вчинків?
– Чому немає? Той же блазень мав рідного брата Микиту – скупенького, але притомного мецената. Його дружина Олександра була безнадійно хвора, тому чоловік повіз її за кордон і там жінку вилікували молоком віслюка. Після цього Олександра змогла народити трьох дітей: двох дівчаток і сина Миколу. Той Микола Микитович Демидов (1773 – 1828), племінник Прокопія був дуже цікавою особою. Йому було 14, коли помер батько і син став спадкоємцем. Микола почав тринькати багатства: дєвачькі, карти, шампанське. Дійшло до того, що над ним установили опікунство. А таки допомогло. Почав службу ад’ютантом при князеві Потьомкіну; під час турецької війни побудував власним коштом фрегат на Чорному морі. Одружився з молодшою на шість років баронесою Лізаветою Строгановою (1779—1818). А вона – весела пустунка поводила себе, як її чоловік у юності.
– Під час війни 1812 року на власні гроші виставив полк солдат, який так і називали – Демидівський. І утримував цей полк до закінчення війни з Францією.
– Отакої! От би нашим депутатам так! А то розпустить Дунька коси і голосить простоволосо: «Збираймо гроші по копієчці! Здаваймо свої обручки на допомогу!» А сама?
– З 1815-го року подружжя почало жити нарізно. Микола Микитович жив у Флоренції, був російським послом у великому герцогстві Тосканському. Бізнесмен не забував і про свої заводи і про землі на Херсонщині, в Криму: Демидов розвів виноградні, тутові та оливкові плантації. Посол у Флореції заснував художній музей і картинну галерею, фінансував розкопки на Форумі та Капітолії, побудував сиротинець і школу, за що флорентійці увічнили його у назві вулиці й білого мармуру пам`ятнику (1871) на площі Piazza Demidoff.
А вже його сини Павло та Анатолій зробили немало доброго для України.
– От якби депутати тебе читали!

Бер 24, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Юрій ДовгорукийПавло та Анатолій Демидови
You Might Also Like
 
Ян Жижка
 
Земна зірка. Айстра
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image8 years ago Видатні люди334
Недавні записи
  • Мирний договір – перший крок до нової війни
  • Амедео Модільяні
  • Шевченко на пасіці
  • Микола Бенардос
  • Іван Кучугура-Кучеренко
Позначки
поетписьменникЗапоріжжяхудожниккозацтвоживописецьчервоний терорТарас ШевченкоперекладачдисиденткомпозиторкозакиграфікгетьманскульпторОУНісторикбієналепейзажистБогдан ХмельницькийХарківакторШевченкожурналісткапортретисткраєзнавецьілюстраторбойчукістМосковіямитрополитпедагоглікарграфікаІван Айвазовськийкороль ФранціїСергій КорольовпейзажКапністОлексій ПеровськийКирил РозумовськийЧорноморський флотПетлюраУНРІван Котляревськийполіглот
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • binance до Святомир Фостун
  • You have 1 email № 119. Go > https://telegra.ph/Go-to-your-personal-cabinet-08-25?hs=e60b16271fddf1c099aa8668d34e6ac6& до Крилата літера

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok