UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Олесь Бабій

Олесь Бабій

Колись козаки неперевершених героїв амурного фронту називали бабіями, так і виникло прізвище коханнєзнавця – Бабій.
2 березня 1975 року у Чикаго помер 78-річний Олесь Бабій, автор гімну ОУН «Зродились ми великої години».

Та на долю Олеся Бабія випали фронти першої та другої світової…
Сільська дитина з Калуського району здобула середню освіту у Львові. Загудів у цісарську армію, потім УГА, учасник стрілецького походу на Київ. Звідав польського полону, не сподобалося – втік. У Львові разом з В. Бобинським, Р. Купчинським та Ю. Шкрумеляком організував групу поетів-символістів «Митуса».
У Празі здобув вищу освіту, захистив докторську дисертацію з літературознавства в Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. Наймирніша професія, професор, але ж українець. І став професор одним із засновників ОУН, делегатом установчого конгресу.
Згодом було створено символи організації:
– герб ОУН художником Робертом Лісовським із Дніпропетровщини;
– гімн «Зродились ми великої години» уклав Олесь Бабій;
– Степан Ленкавський написав «Декалог» («Десять заповідей українського націоналіста»).
Зауважу, що на конгресі О. Бабій знявся разом із усіма на пам’ятну світлину… А вже за тією світлиною польська поліція розшукала націоналістів. Із 5-го до 9-го вересня 1932 р у Львові відбувався судовий процес над засновниками ОУН. Разом із Осипом Бойдуником, Юліяном Вассияном, Євгеном Зиблікевичем, Степаном Ленкавським, Зеноном Пеленським Олесь Бабій перебував на лаві підсудних під час процесу у Львові. Оскільки звинуваченим було заборонено послуговуватися українською мовою, всі «конгресівці» відмовилися говорити, тому дійство отримало назви: суд мовчальників, «процес конгресівців». Адвокатом був правник доктор Степан Шухевич. Підсудні отримали по чотири роки ув’язнення. Так доктор літературознавства став зеком.
У 1944 році Олесь Бабій емігрував. Чотири роки пробув у Німеччині в таборах для переміщених осіб в Карльсфельді та Мюнхені, після чого переїхав до США.

Бер 3, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Явдоха ЗуїхаМикола Кузнєцов
You Might Also Like
 
Євген Вжещ
 
Квітка гетьманського нащадка

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 years ago Видатні люди1,346
Недавні записи
  • Валентина Попелюх Стус
  • Дмитро Сигаревич
  • Самотня сосна
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ярослав до Козацький гетьман Павло Бут (Павлюк). Кумейки
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.