Нащадки Безбородька

20 січня 1832 р. у м. Санкт-Петербург народився граф Григо́рій Олекса́ндрович Кушельов-Безборо́дько — письменник, шахіст, меценат. Нащадок впливового, багатого роду Безбородьків. Єдиний родовий ґандж – короткий вік.
Його прапрадід Андрій Безбородько – український козацький генеральний писар, генеральний суддя. Зовсім юним Андрій одружився з дочкою Генерального судді Малоросії довгожителя Михайла Тарасовича Забіли – Євдокія, була красивою, освіченою, на п’ять років молодшою від свого чоловіка. Знайшлося у них шестеро дітей: Ганна, Уляна, Олександр, Яків, Тетяна та Ілля – троє хлопчиків і троє дівчаток.

Прадід Олександра – граф Ілля Андрійович Безбородько мав колекцію зброї часів Хмельниччини й шаблю Хмельницького, був очільником Санкт-Петербурзького губернського дворянства. 25-літнім Ілля пішов під вінець із 35-річною Ганною Ширай, народили трьох дітей (дочки Любов і Клеопатра; син Андрій рано помер).
Двоюрідний прадід Олександра – князь Олександр Андрійович Безбородько, могутній канцлер імперії. Князь полюбляв гормональні пустощі з актрисками. У 42 роки йому набридли любовні походеньки – і він поселив у себе актрису Ольгу Каратигіну. Прожив із нею 10 років, мав дочку Наталію Верецьку, якій забезпечив безбідне майбутнє. До речі, граф Кирило Безухов – найбагатша людина імперії, канцлер, світліший князь, універсальний бюрократ. Прототипом батька П’єра Безухова в романі-епопеї «Війна і мир» Лева Толстого був Олександр Андрійович Безбородько. Після смерті Олександра Безбородька – «найяснішого князя», старого парубка, його спадщину (понад 10 мільйонів) отримала найбагатша наречена імперії, старша дочка брата Іллі – Любов Кушельова, , яка в 16 років вийшла заміж за 45-річного вдівця, адмірала Григорія Кушельова, народила йому трьох дітей. Щоб рід Безбородьків не згас, Олександр, син-нащадок з дозволу царя взяв прізвище Кушельов-Безбородько.
19 липня 1805 р. граф Ілля Безбородько, за порадою князя Віктора Кочубея (особистого друга царя) звернувся письмово до імператора, щоб отримати дозвіл на відкриття в Ніжині «училища вищих наук», яке прирівнювалося б до університету. Для його будівництва, крім своїх, він також використав кошти, які заповідав для «богоугодных заведений» його брат князь О.А. Безбородько. Молодший брат князя Безбородька, Ілля, пожертвував будинок, сад, 210 тисяч карбованців на будівництво Ніжинського ліцею і зобов’язався вносити на утримання по 150 тисяч крб. щороку.
Через тиждень царський сенат ухвалив постанову про заснування і будівництво в Ніжині гімназії вищих наук князя Безбородька.
15 років тривало будівництво гімназії за проектом академіка архітектури Луїджі Руски, під керівництвом будівничого архітектора Івана де Лукіні.
Оскільки граф Ілля Андрійович Безбородько помер 15 червня 1815 року, справи будівництва гімназії, опікунство закладу були покладені на старшого внука Іллі – 15-річного Олександра Кушельова-Безбородька. Граф О. Г. Кушельов-Безбородько подарував гімназії книгозбірню, близько 1900 томів, що стала основою майбутньої наукової бібліотеки.
У 1845 р. князь О. Г. Кушельов-Безбородько подарував ліцеєві колекцію картин художників різних шкіл Італії, Франції, Німеччини та інших країн XIV–ХІХ ст. (усього 175 картин у позолочених рамах), яка лягла в основу картинної галереї, що збереглася донині. У 1846 р. м. Ніжин у супроводі Олександра Афанасьєва-Чужбинського відвідав Тарас Шевченко, зустрічався з ліцеїстами, на згадку про зустріч записав в альбом студентові Миколі Гербелю першу строфу вірша «Миколі Гоголю».
Син державного контролера О. Г. Кушельова-Безбородька закінчив Олександрівський ліцей (1850). Служив у канцелярії Комітету міністрів. Після смерті батька у 23 роки став попечителем Ніжинського ліцею. Він автор «Очерков и рассказов Грицька-Григоренка». Шлюб із сестрою М. Кроля виключив його з аристократичних кіл і зблизив з колами літературними.
Г.О. Кушельов-Безбородько разом із українцем Іваном Вернадським (батьком всесвітньовідомого вченого) захоплювалися шахами. У 1852 р. граф звернувся до Міністерства внутрішніх справ із проханням дозволити зібрання шахістів.
27 березня 1853 р. на квартире Кушельова-Безбородка було відкрито клуб шахістів. Клуб відвідували аристократи, письменники Тургенєв, Толстой, Салтиков-Щедрін – до ста осіб. Тут у в 1853 році в Петербурзі відбувся матч О. Петрова в першому офіційному турнірі з харків’янином С. С. Урусовим. Клуб шахістів проіснував 5 місяців і наказом військового генерал-губернатора був закритий.
У січні 1859 року петербурзький журнал «Русское слово» вийшов із додатком – «Шаховим листком» (випускався нерегулярно і недовго).
У власному будинку Г. Кушельова-Безбородька хазяїн щонеділі влаштовував літературні обіди з участю великої кількості письменників Санкт-Петербурга. У 1858 р. запросив Олександра Дюма-батька здійснити подорож по Росії. Автор «Трьох мушкетерів» гостював на дачі Кушельова-Безбородька.