27 грудня 1920 р. у Херсоні за постановою «трійки» 6-ої армії в превентивних цілях, «бажаючи скоріше очистити РРФСР від осіб підозрілих, які в будь-який момент свою зброю можуть підняти для придушення влади робітників і селян», був розстріляний 30-річний письменник, теоретик мистецтва Мико́ла Дави́дович Бурлю́к. Брат Давида Бурлюка, Володимира Бурлюка та Людмили Бурлюк-Кузнецової. Більшовики розстріляли ні за що, на всякий випадок молодого поета, батька, чоловіка, як тоді казали «був ліквідований у запас».
Він народився 22 квітня (4 травня) 1890, слобода Котельва на Полтавщині. 1909 року закінчив Херсонську чоловічу гімназію. Талановите дитя віршувало майже з колиски, змагалося у майстерності з братами. У 1909–1914 рр. навчався на історико-філологічному та фізико-математичному факультетах Петербурзького університету. На першому курсі став відомим поетом. У 1915–1917 рр. Микола Бурлюк закінчив школу прапорщиків і перебував на військовій службі.
У час визвольних змагань воював за Гетьмана, потім за Петлюру, зрештою все кинув і пішов на Херсонщину де жила дружина з дитиною і теща. Упродовж року жили у маєтку Скадовських. У грудні 1920 р. після того, як Херсон захопили червоні, спробував добровільно стати на військовий облік, але був арештований і розстріляний.
