29 серпня 1773 р. у м. Київ прийшов у світ Іван Васильович Бугаєвський-Благодарний – видатний український художник-портретист, академік живопису, учень Дмитра Левицького та Володимира Боровиковського, друг О. Венеціанова.
Славний козацький рід Бугаєвських (Богаєвських) залишив у нашій історії низку імен: Василя Аникійовича Бугаєвського, полкового хорунжого Корсунського полку (1670); Матвія Бугаєвського, наказного сотника хорольського (1733); осавула Кирила Бугаєвського, хорунжого Василя Бугаєвського-Благодарного. Дід художника Ілля Бугаєвський одружився з дочкою шляхтича Благодарного, отримав за нею нерухомість – маєток Благодарний, от і почав носити подвійне прізвище.
Батько Івана – міщанин. Малий Іван був допитливою, спокійною дитиною, з пуп’янку малював. От і віддали батьки шестирічного сина в науку до Петербурзької Академії мистецтв, оселили Івана в будинку знайомого українця-миргородця Володимира Боровиковського. Козацький нащадок Боровиків – учень українця Дмитра Левицького. Левицький був чудовим педагогом, очолював в Академії портретний клас, який відвідували українці. Боровиковський допомагав землякам, як міг: його учні І.Бугаєвський-Благодарний, Ф.Яненко, О.Венеціанов жили в його домі. З Олексієм Венеціановим Іван Бугаєвський-Благодарний дружив усе життя (на головному зображенні «Портрет Івана Бугаєвського-Благодарного» роботи Олексія Венеціанова.
За довгі 15 років Іван навчався під керівництвом викладача портретного живописного класу професора Степана Щукіна, викладача історичного живопису Григорія Угрюмова, але вважав себе учнем українців В. Боровиковського та Д. Левицького.
Випускник академії 50 років прослужив у господарському відділі міністерстві внутрішніх справ, але брав портретні замовлення. Після війни з Наполеоном брав замовлення розпису храмів: ікони, фрески. У 1822 р. за «Портрет гусарського офіцера» став кандидатом в академіки. Через два роки 30 березня 1824 р. за написаний з натури портрет професора історичного живопису Андрія Іванова удостоївся звання академіка живопису.
30 березня 1825 р. Іван Бугаєвський-Благодарний створив романтизований образ друга-учителя Володимира Боровиковського (єдиний із відомих). 
За свій довгий вік українець створив серію портретів відомих історичних осіб, низку образів селян, знайомих.
Портрет графа В. Кочубея, 1837 р.
Помер Іван Бугаєвський-Благодарний 12 квітня 1859 р. у м. Санкт-Петербург.
