Микола Скадовський

Здавна рід шляхтичів Скодовських був найбільшим землевласником на Херсонщині.
Скодовський Балтазар Балтазарович (1745—1825), підполковник війська польського при королі Станіславі Августі Понятовському. Після розділу Польщи присягнув на вірність Павлу I, отримав російське дворянство. У 1798 р. придбав у князя О. А. Безбородка село Білозерка (Скадівка), що стало родовим маєтком Скадовських.
Його син Скодовський Лев Балтазарович (1814—1871), служив штабс-ротмістром, був багатим поміщиком, землевласник був одружений із дворянкою Марією Брюхачевою (1824-1883). Родина мала панський будинок у с. Білозерка, Херсонського повіту – одноповерховий, з терасою, флігелем, але без жодних прикрас, бо батько був проти надмірних розкошів, всю енергію він віддавав найбагатшому в краї господарству: заснував кінний завод, де розводив коней степових порід. Йому належали винокурня і широкі рибні мережі. Після смерті дружини Лев Скодовський побудував жіночий Благовіщенський монастир. Взимку родина жила у своєму будинку в Херсоні.
Лев та Марія Скодовські мали десяток дітей – Скадовських. Усі діти виховувалися ощадливими; змалку носили одяг і взуття домашнього виробництва. Вчилися раціонально використовувати час і гроші. Усі хлопчики (четверо) отримали вищу освіту, дівчата – домашню освіту і багате віно.
Старший Микола Скадовський народився у с. Білозерка 16 листопада 1846 р. художник, український маляр, небіж засновника м. Скадовськ.
Хрещеними Миколи були Петро Петрович Брюхачов, дядько по материнській лінії, і Олександра Балтазарівна Де Дот, тітка по батьківській лінії. Дитинство Микола провів у родинному гнізді, потім була Одеса. Там же закінчив Рішельєвську гімназію і 19-літнім вступив на фізмат Одеського університету, але через рік перейшов на медичний факультет Московського університету, одночасно записався вільним слухачем до Московського училища живопису, де викладали В.Пукірєв й О.Саврасов. Згодом Микола перевівся на юридичний факультет. Батьки в усьому підтримували дітей, крім того Георгій взяв на себе турботи про батькове господарство. Микола навчався в Академії Мистецтв у Дюссельдорфі.

Після смерті татка старші брати, ким дісталася Білозерка, домовилися: Георгій сам хазяйнує і щороку сплачує Миколі певну суму. Після навчання М. Скадовський поїхав до Італії, відвідав Рим, Падую, Флоренцію; Париж і Відень. Зрештою повернувся до рідної Білозерки.
Умови для творчості у батьківському маєтку були сприятливими. Велика світла майстерня, постійна матеріальна підтримка рідних, достатньо було й натури. Микола Скадовський був одружений із Марією Аркудинською (1860—1940, молодша за чоловіка на 15 років), Вони мали сина Сергія. Сергій – відомий гідробіолог, досліджував вирощування осетрових риб; професор, засновник Звенигородської біостанції МДУ. Його дочка Ніна Сергіївна – науковець-біолог, дружина доктора біології Миколи Строганова. Твори, пов’язані з Білозеркою, пейзажі («Зима. Білозерка». 1890 р. та «Озеро Біле»), зберігаються в Москві у приватній колекції онуки Миколи Львовича – Ніни Сергіївни Строганової.
У родині Скадовських у Білозерці улюбленим заняттям була музика. Микола Львович прекрасно грав на віолончелі. Чи не тому стала відомою картина «Перед концертом», де зображено епізод із життя звичайного віолончеліста?
Запеклий мисливець М. Скадовський написав низку робіт на цю тему. Картиною «Відкриття полювання» художник узяв участь у міжнародній виставі в Мюнхені (Німеччина).
У різний час до маєтку приїжджали Геннадій Ладиженський, який писав білозерські степи; Микола Кузнєцов, який лишив портрет М. Скадовського; художники Костанді, Розмаріцин, скульптор Едуарде. Два літа підряд гостював у Білозірці Руфін Судковський, очаківський художник-мариніст. Гостював тут і Петро Чайковський, і Олександр Русов із дружиною. Але довго перебувати далеко від художнього життя великого міста Скадовський не зміг, і оселився в Одесі.
У 1880-х, у період великого творчого піднесення, художник брав участь у виставках у Петербурзі, Москві, Мюнхені, організував власну виставку в Одесі. В 1887 році 70 картин та 50 акварелей майстра були показані в Херсоні. У 1890-му році Скадовський став одним з ініціаторів створення Товариства південноросійських художників. Здійснив М. Скадовський подорож Правобережною Україною, привіз звідти полотна «Ріка в Подільській губернії», «Замок у Кам’янець-Подільському». У 1892 р. художник взяв участь в організації виставки на допомогу постраждалим від неврожаю.
11 червня 1892 р., Ланжерон біля Одеси, від невідомої на той час хвороби на 46-му році помер Микола Скадовський. Похований у родовому гнізді – в Білозерці.
Твори Скадовського (понад 100 картин) зберігаються в галереях Одеси, Херсона, Миколаєва.
Брат Скадовський Георгій Львович (1847-1919) – ґрунтознавець, учений у галузі ветеринарної та медичної мікробіології, археології, перший голова Херсонської архівної комісії. Одружений із Марією Альбрант (1846-1912), її батько інженер, генерал-майор Петро Альбрант споруджував мости і переправи на Дніпрі та Пруті, побудував веслувальне судно, що успішно подолало пороги, склав геодезичні описи різних місць Херсонщини. Скадовський Георгій Львович разом із своїм сином були убиті у Херсоні революційними мародерами. Борис Мозолевський відзначав, що це «один із найосвіченіших людей свого часу, невтомний і вдумливий дослідник старожитностей».
Худ. М. Кузнєцов. Портрет М. Скадовського.