UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Зінаїда Серебрякова

Зінаїда Серебрякова

1907_zinaida_serebriakova

12 грудня 1884 р. у родовому маєтку Нескучному на Харківщині народилася Зінаїда, шоста дитина родини Бенуа-Лансере. Її дідом був відомий художник Микола Бенуа, який проектував Петергоф. Батько Євген Лансере – відомий скульптор, помер від туберкульозу, коли Зінаїді було два роки. Дядя Шура, рідний брат батька, взяв на себе опіку родини. У сім’ї Лансере всі малювали, в тому числі й мати – художник-графік, два дяді, її брат. Не дивно, що за олівці, пастелі, пензлі узялася і Зінаїда.
Художнє навчання Зінаїди почалося з 1902 року в школі, що відкрила М. Тєнішева, де була можливість малювати з натури. Дві зими (1903–1905 рр.) навчалася у відомого портретиста О. Браза в Петербурзі. А влітку подорожувала Італією, де малювала жадібно і залюбки майже все.
1916-nesk
Садиба Лансере «Нескучное» знаходилася в 30 верстах від Харкова, а за три версти від нього було село Веселе, в якому жив її коханий – Боренька Серебряков, двоюрідний брат. serebr Його мати — Зінаїда Лансере — рідна сестра батька художниці. З дитинства Зіна та Боря виховувалися разом і у Петербурзі, і в Нескучному. Вони закохані, але церква проти шлюбу близьких родичів, крім того Зінаїда — римо-католицького віросповідання, Борис — православного. І тільки один священик зрозумів закоханих за 300 рублів.
9-го вересня 1905 року вона вийшла заміж за студента-путійця Бориса Серебрякова та взяла його прізвище. Медовий місяць молоді провели в Парижі. 1905–1906 рр. вона в Парижі, де займалася в Академії (Academie de la Grand Choumiére), а Борис записався до Вищої школи мостів і доріг вільним слухачем. Вона серйозно копіювала старих майстрів (Рубенса, Тіціана в Ермітажі), а в Парижі — Ватто, Жана-Оноре Фрагонара, Дега і Ренуара, тоді ще живого).
Молодята світилися щастям: він займався проектуванням мостів, вона – живописом. У січні 1910 року Зінаїда виставила свій портрет «За туалетом» на виставці — і прямо з виставки комісія з Третьяковської галереї купила картину. sa-tualetnim Знайомі були вражені! Зінаїда – дикунка, з якої слова не видавиш – на полотні щаслива красуня.
У родині з’явилося четверо малят (двоє хлопчиків і дві дівчинки), яких любила зображувати радісна мати. 1914-snidanok
Дуже важко Серебрякова переживала розлуки, адже чоловік працював начальником партії на залізниці Іркутськ — Бодайбо, а пізніше, до 1919 року, залізниці Уфа — Оренбург. У 1917-му році повстанці спалили Нескучне разом із усіма її полотнами.
У 1919 р після розлуки вони зустрілися в Москві, Зінаїда вмовила Бориса на три дні поїхати в Харків, побачитися з дітьми. У дорозі раптом прихопило серце і довелося повернутися в Харків. Борис пересів на військовий поїзд, заразився тифом. Через три дні він помер від серцевого паралічу на руках дружини, матері та дітей.
Вдова-однолюбка залишилася сама з хворою матір’ю та чотирма дітьми. У 1919–1920 рр. Зінаїда Серебрякова працювала художником в археологічному та етнографічному музеї Харкова, жила на вул. Конторській, 25 (нині Червоножовтнева).
У 1924 році вона виїхала до Парижа у надії підзаробити; старші Олександр і Катерина приїхали до матері у 1925-му та 1928-му рр. Двоє менших дітей художниці зосталися в Союзі. Вирватися назад не вдалося: заважали вигадки чиновників, потім війна. З 1940 року постав вибір: громадянство СРСР чи концтабір, художниця обрала французьке громадянство. А звістки з Союзу були страшними: рідний брат Зінаїди Микола Лансере у 1942 р. загинув у концтаборі; 80-літня мати померла з голоду у блокадному Ленінграді; у 1946 р. прямо на лісах помер за роботою брат Євген Лансере.
Весною 1965 р. 80-літня художниця приїхала на свою персональну виставку з Парижа в Москву, але після двох складних операцій не мала сил відвідати рідну її серцю Харківщину. Через два роки 19 вересня 1967 р. у Парижі у віці 82-років померла Зінаїда Серебрякова, українська і французька художниця.

Вер 19, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Дундук. Сергій УваровКлиментій Квітка
You Might Also Like
 
Йосип Хмелевський
 
Аркас Микола

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 years ago Видатні люди2,195
Недавні записи
  • Самотня сосна
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
  • Символ мандрівника-українця на чужій землі
  • Федір Яхимович
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.