19 січня 1982 р. від серцевого нападу на вісімдесятому році померла Марія Затуренська, українка, яка творила поезію серця, сповнену фатальної боротьби людських почуттів (аж до знемоги).
Марія Затуренська прийшла у світ 12 вересня 1902 р. у Києві. Коли Мані було вісім років, родина емігрувала до США, оселилися в Нью-Йорку. На чужині Марії Затуренській рано довелося йти на свій хліб: працювала Маня на заводі, а вечорами училася у середній школі. Потім українка здобувала освіту у вишах Вальпараїсо, Віконта, Сіракуз. Студенткою університету Медісон-Вісконсин зустріла Хореса Грегорі, поета, майбутнього чоловіка. Вони мали двох дітей — Патріка та Джоану Грегорі. Дебютувала Марія публікацією в нью-йоркському журналі, неочікуваний успіх приголомшив авторку.
У 1938 р. за збірки поезій «Переддвер’я серця» та «Прохолодне ранкове небо» (англ. Cold Morning Sky) Марія Затуренська одержала Пулітцерівську премію.
Своєрідну сповідь письменниці про злети і падіння, книгу про спалахи почуттів і переживань видав Сіракузький університет «Щоденник Марії Затуренської (1938–1944)».
Вся літературна спадщина поетеси 8 томів поезії (останній «Схований водоспад» був надрукований 1947 р.) та 6 — антологій поезії.
