UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Андрій Розумовський і Бетховен

Андрій Розумовський і Бетховен

2 листопада 1752 р. у козацькій столиці Глухові народився третій улюблений син Кирила Розумовського, останнього гетьмана Лівобережної України та Наталії Наришкіної, внук українського селянина Грицька Розума, князь Андрій Розумовський, дипломат, пропагандист української музики в Європі. Те, що Андрій по батькові був нащадком пастуха, а по матері – принцем крові, ніколи не забувала Катерина ІІ (Невже він кандидат на Її престол? Але він же ніколи не любив Росію, – додавала вона).
Для своїх дітей гетьман відкрив спеціальну «академію», своєрідний прототип закритого ліцею, найняв для цього на Василівському острові в Санкт-Петербурзі великий будинок-палац і найкращих викладачів Європи. Андрій здобув блискучу освіту. Довершені знання десятка мов; правда, російську Андрій знав тільки в усному варіанті, писати державною так і не навчився. Мав абсолютний слух, отримав прекрасну музичну освіту. Особливо любив Андре історик А. Шлецер.
Коротким було дитинство Андрія: з 12 років юний Розумовський служив мічманом у англійському флоті.
У 17 років Андрій Розумовський закінчив Страсбурзький університет.
Випускник університету служив на російському флоті. У віці 20 років став капітан-лейтенантом, командиром пакетботу « Быстрый».
Як Тарас Григорович любив дружин господарів дому, так Андрій Кирилович не пропускав мимо вінценосних красунь, любив романтичні авантюри, розкіш, зброю, собак, за що у Європі його називали «Пустунчик Андре». Амурний вишкіл стрункий красень здобув при дворі французького короля у Версалі, грав у піжмурки з Марією-Антуанеттою. Серед чуток про графа була така: він мав чарівний дар не тільки зачаровувати вінценосних красунь, а бути другом рогоносних чоловіків. https://youtu.be/oFQLQPUkjFA

Графу Розумовському подобалася служба при дворі, він став другом Павла. Незабутнім для нього був вояж фрегату «Екатерина» під командуванням капітан-лейтенанта Розумовського з Любеку, коли він віз трьох сестер Гессен-Дармштадстких, одна з яких мала стати дружиною цесаревича Павла. Розумовський дізнався, що наречена – Вільгельміна-Наталя, – і огорнув дівчину власними чарами. Дівиця не змогла встояти перед багатим красенем, тому й довелося їй влаштовувати гінекологічну істерику при дворі Катерини. Ну, а далі – дружна родина з трьох, але не все коту масляна. Вирішила Катерина вислати успішного красунчика: Ревель, Батурин, Відень. За два роки в столиці Австро-Угорщини Андрій встиг закохатися в графиню Марію Вільгельміну фон Тун-Гогенштейн. Нарешті 25-літнього Андрія Розумовського призначили в Неаполь міністром і надзвичайним посланником при дворі короля Фердинанда IV. Та королем правила королева Марія-Кароліна, дочка австрійського імператора Франца 1, тому завдання пустунчика Андре було закохати в себе Марію-Кароліну.
Після Італії, Швеції Андрій Розумовський знову у салоні своєї коханки Тун. Там за час відсутності пустунчика підросли «три грації», три дочки Марії Вільгельміни фон Тун-Гогенштейн.
47904328_1251116052_YElizabet_fon_tunrazumovskayaГраф закохався у Елізабет і попросив дозволу у батька на шлюб із католичкою; дозволу у імператриці на одруження з іноземкою. У 1788 р. він одружився.
Розумовський був послом Росії в Австрії у 1792–1807 рр., за дипломатичні успіхи нагороджений князівським титулом (1815). Він займався облаштуванням своєї знаменитої картинної галереї, проведенням славетних музичних вечорів. Для картин було побудовано палац у неокласичному стилі, щоб зручно було під’їжджати, князь оплатив побудову кам’яного мосту через Дунай.
У салоні своєї тещі граф Андрій познайомився з 21-річним Людвігом ван Бетховеном. Нащадок українських козаків, який співпрацював із Гайдном і Моцартом, узяв матеріальну опіку над композитором: надав пожиттєву ренту великиму німецькому композитору.
У 1808 р. Андрій Кирилович організував найкращий квартет свого часу і перший в Європі ансамбль постійного складу: музиканти мали в ньому довічний ангажемент. Для створення квартету він найняв трьох музикантів, а другою скрипкою ансамблю був сам князь Андрій. Квартет відразу став квартетом Бетховена, у його репертуарі було все, що створював Бетховен нового, і виконувалося як того хотів автор. Людвіг ван Бетховен присвятив Андрію Розумовському П’яту та Шосту симфонії, а також три струнні квартети, що отримали назву квартетів Розумовського. Найбільше поталанило пісні козака харківського полку Семена Климовського «Їхав козак за Дунай», написаній після поразки в Полтавській битві. Цей твір заспівав російський дипломат Андрій Розумовський Бетховену.

У січні 1815-го на очах трьох імператорів згорів палац Розумовського з унікальною колекцією. Ця пожежа – удар у серце колекціонера і по кишені мецената. Через місяць світлійший князь Андрій Кирилович влаштував Бетховену концерт, останній публічний виступ Бетховена-піаніста, він акомпанував «Аделаїду» співаку Вільду. Всі статки батькового спадку пішли в чорну діру. Розумовський не міг більше утримувати квартет: він призначив музикантам довічну пенсію.
На згадку про дружбу граф Андрій подарував Людвігу ван Бетховену невеличку скульптуру прес-бювар у формі козака на баскому коні, що нині зберігається в музеї Людвіга ван Бетховена у Бонні.
11-го грудня 1806 р. після довгої хвороби вмерла дружина Розумовського, Єлизавета. Через десять років князь одружився з графінею Костантянтиною-Домінікою Йосипівною Тюргейм.
23 вересня 1836 р. помер 84-річний Андрій Розумовський, дипломат, син останнього гетьмана України Кирила Розумовського, приятель і меценат Бетховена.

Тра 1, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Лев Розумовський: дуель чи карти?Королева епізодів
You Might Also Like
 
Тамара Мороз-Стрілець
 
Дорога

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Video6 years ago Видатні люди5,201
Недавні записи
  • Гамалія
  • Любарт
  • Герой бурхливої ночі
  • Ілля Кириченко
  • Ілля Борщов
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Олександр до Смородина чи порічка?
  • Тетяна З Дніпра до Оттакої!
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.