Засновник української фантастики Володимир Владко, наш Жуль Верн, народився у Петербурзі 8 січня 1901 р. (справжнє прізвище Єре́мченко). Початкову освіту здобув у реальному училищі, згодом закінчив Інститут народної освіти. Майбутній письменник мав глибокі та всебічні знання: вільно володів англійською та латиною, знав про найновітніші відкриття в галузі науки, техніки.
Рано залишившись без батька, почав працювати журналістом у різних друкованих виданнях. Одна за одною вийшли книги: «Чудесний генератор», «Аргонавти Всесвіту», «12 оповідань», «Нащадки скіфів». Наступні твори В. Владка — «Аероторпеди повертають назад» та «Сивий капітан», у якому головний герой виходить на трагічний двобій з диктатурою. Приречена на поразку сама філософія життя, яка будується на егоїзмі, жорстокості, зневазі до людей. Після «Сивого капітана» письменник замовк на 15 років.
Під час Другої світової війни Владко був політичним коментатором на українській радіостанції ім. Т. Г. Шевченка в Саратові; згодом — спеціальним кореспондентом Радінформбюро, власним кореспондентом газети «Правда», керуючим Головрепорткомом України, завідувачем українського відділення «Литературной газеты».
Лише в 1956 р. повернувся Владко до свого улюбленого жанру, написав повісті «Позичений час», «Фіолетова загибель», збірку «Чарівні оповідання».
21 квітня 1974 р. у Києві помер 73-річний Володимир Владко.
