UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Кохання Євгена Гребінки

Кохання Євгена Гребінки

У с. Рудці (нині Пирятинського району) поміщик Платон Закревський влаштував бал, на який запросив своїх однокласників із Ніжинської гімназії вищих наук. Серед них був поет Віктор Забіла, затятий картяр Петро Мартос, який видав власним коштом перший збірник Т. Шевченка «Кобзар» (1841), художник Яків де Бальмен. На балу були Євген Гребінка та Тарас Шевченко. Тоді 30-річний Євген Павлович закохався у 15-річну Маню Ростенберг (1827 р.н.).
Мама дівчинки померла давно, батько мав другу дружину та дев’ятеро дітей, тому Маня жила і виховувалася бабусею та її чоловіком, якого називала дідусем.
Оскільки кохання з першого погляду було традицією роду Гребінки, то Євген тут же попросив у Василя Ростенберга руки його онуки, але отримав відкоша. Ну, не зовсім відмову, а пропозицію зачекати рік. Прекрасноока Маша присяглася, що вона чекатиме. Їй, її очам Євген тоді склав вірш…
Яків де Бальмен, Тарас Шевченко та Євген Гребінка поверталися до Петербурга через Київ. Зупинилися на ніч у «Зеленому готелі», що належав Києво-Печерській лаврі, на вул. Московській. Зайшли в ресторан, розмова не складалася, бо чорна кішка пробігла між друзями. Тарас не міг простити, що Женя посватався до родички ненависного йому пана Енгельгардта, молодшої на 15 років. Гребінку ж обурювало, що Шевченко залицявся до Ганни Закревської, дружини їхнього друга Платона, матері двох дітей.
От і почав Євген Гребінка наспівувати нещодавно написані «Очі чорні» під музику вальсу німця Флоріана Германа, мелодію якої награвав на гітарі Яків де Бальмен. У Тараса навіть очі взялися росою від тієї пісні.

Так у Києві козацький нащадок із роду Чайковських вперше виконав «старовинний російський циганський романс» на музику уродженця Німеччини, в обробці норвежця Софуса Гердаля.
17 січня 1843 року вірш «Черные очи» було опубліковано в «Літературній газеті».
30 червня 1844 р. Женя та Маня повінчалися. Що цікаво, боярином на весіллі з боку нареченого був Козак Луганський Володимир Даль, котрий тоді гостював у родовому маєтку Гребінки, на хуторі Убіжище на Полтавщині. Життя довело, що цю пару добирали на небесах! 23 листопада 1845 р. у них народилася донька, яку назвали Надією, хрещеними якої стали ректор Петербурзького університету статський радник Петро Олександрович Плетньов і дружина письменника Софія Іванівна Владиславлєва.

Федір Іванович Шаляпін у 1911 році на честь дружини італійської прими-балерини Іоли Торнагі трохи переробив текст романсу, додав до трьох строф ще дві, проспівав і записав на платівку.

Романс «Очи черные» часто називають народною піснею або циганським романсом. Його співали: Луї Армстронг, Володимир Висоцький, https://www.youtube.com/watch?v=qvnatfcFzuc
Хуліо Іглесіас, Патрісія Каас, Мірей Мат’є, Ізабелла Юр’єва.
Звучить він у фільмах «Самаліта» та «Поцілунок на удачу».

Січ 16, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Великий син великого батькаХто такий паюс?
You Might Also Like
 
Гетьманша
 
Батько фінської марки
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Video9 years ago Видатні люди7,616
Недавні записи
  • Віра Ворона-Нечаївська
  • Марія де Тессейр-Донець
  • Звільнення полонених
  • Василь Чаговець
  • Георгій Челпанов
Позначки
поетписьменникЗапоріжжяхудожниккозацтвоживописецьчервоний терорперекладачкозакиТарас ШевченкогетьманісторикдисиденткомпозиторОУНграфікБогдан ХмельницькийпейзажистскульпторХарківбієналеакторкороль ФранціїжурналісткаМосковіялікарКапністмитрополитпортретистСергій КорольовбойчукістграфікаІван АйвазовськийілюстраторкраєзнавецьКирил РозумовськийІлля РєпінконцтабірІван СошенкохудожницяІван ФранкоЯрослав МудрийбойчукістиОсип КуриласВійсько Запорозьке
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok