UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Заповіт Т. Шевченка

Заповіт Т. Шевченка

25 грудня 1845 р. у Переяславі 31-річний Тарас Шевченко написав «Заповіт».
У листопаді 1845 р. Шевченко працював у Археографічній комісії і мусив весь час роз’їжджати по селах і містах, змальовувати старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі. Погода видалася мокрою, холодною. Вранці поет виїхав із села В’юнище в Андруші, в дорозі змок до нитки, а надвечір повернувся до В’юнища зовсім хворим і зліг у чужій хаті серед чужих людей.
Про хворобу поета дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Осипович Козачковський і негайно ж перевіз Тараса Григоровича з В’юнища до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. Після 20 грудня хворому погіршало, становище стало майже безнадійним.
На Різдво Тарас Григорович лежав, сумно дивився у стелю і думав про кінець життя, про долю України, про майбутнє рідного народу. У таку годину Шевченкові страшенно захотілося сказати народові, Україні, своїм друзям тепле щире слово, і на папері лягли рядки: «Як умру, то поховайте…»
На щастя, міцний організм Шевченка переміг хворобу, і через два тижні поет уже вирушив у путь на Чернігівщину, а «Заповіт» пішов у люди: потрапив він на сторінки невеликої збірки «Новые стихотворения Пушкина і Шевченки», що була надрукована у Лейпцігу 1859 року.
Серед тисячі пам’ятників Т. Шевченку тільки один полтавський містить слова «Заповіту»: «І вражою злою кров’ю волю окропіте».
Якщо у пустелях Давнього Єгипту піраміди – пам’ятки фараонам, то в квітучій Полтаві пірамідальну форму має пам’ятник Кобзарю. Чому саме у Полтаві постав один із перших монументів Т. Шевченку? Гадаю тому, що тут, на Полтавщині, поет написав твір-маяк – «Заповіт». Видатний український скульптор Іван Кавалерідзе обрав для пам’ятника незвичайну форму усіченої піраміди та втілив образ Тараса у залізобетоні. На нетрадиційних формах пам’ятника позначився вплив художніх принципів конструктивізму. Пам’ятник двоярусний, має форму усіченої піраміди. П’єдестал заввишки 3,2 метра, висота фігури сидячого Т.Г. Шевченка — 1,8 метра.
П’єдестал скульптор подав як асиметричне нагромадження площин і обсягів, із яких постає фігура поета. На постаменті напис: «Т.Г. Шевченко». Під ним рядок із «Заповіту»: «І вражою злою кров’ю волю окропіте!» На другому ярусі монумента – могутня фігура поета-борця, яка ніби виростає з сірих асиметричних глиб і домінує в пам’ятнику.
Силует сидячого в задумі поета рельєфно вимальовується в просторі, його легко можна впізнати здаля. Величезне внутрішнє напруження, рішучість, гнів, прочитуються і в точно знайденому ракурсі ледь нахиленої голови, і в енергійному жесті правої руки – в усій фігурі Шевченка. До деталізації автор удається тільки в моделюванні обличчя, чим досягає портретної подібності, розкриття внутрішнього світу, виявляючи твердість і силу духу поета-борця. Його погляд суровий і гнівний. Вольова складка на переніссі кидає глибоку тінь на очі.
Чому ж тоді така задума, суворість образу поета? Чому він міцно обурено стиснув праву руку?
Асиметричність скульптури наче підкреслює дисонанс між чудовим пейзажем і роздумами поета. По-перше, пам’ятник Т. Шевченку розташований перед входом до парку. Величні верхівки столітніх лип, їхні пахощі у час цвітіння – це зелена казка Полтави, але і сьогодні нащадки козаків називають оазу Петровським парком.
По-друге, фасад пам’ятника звернено до видатної пам’ятки архітектури й мистецтва – будинку краєзнавчого музею. У Полтаві, яка дала світові стільки геніїв культури, один-єдиний будинок у стилі українського модерну!
І одразу стає до кінця зрозумілим лаконічний, не багатослівний, позбавлений будь-яких прикрас образ, і співзвучний із сьогоденням заклик: «І вражою злою кров’ю волю окропіте!»

Гру 25, 2015Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Творці НТШПісенні шедеври України
You Might Also Like
 
Євген Маланюк
 
Михайло Врубель
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image9 years ago Видатні люди5,624
Недавні записи
  • Мирний договір – перший крок до нової війни
  • Амедео Модільяні
  • Шевченко на пасіці
  • Микола Бенардос
  • Іван Кучугура-Кучеренко
Позначки
поетписьменникЗапоріжжяхудожниккозацтвоживописецьчервоний терорТарас ШевченкоперекладачдисиденткомпозиторкозакиграфікгетьманскульпторОУНісторикбієналепейзажистБогдан ХмельницькийХарківакторШевченкожурналісткапортретисткраєзнавецьілюстраторбойчукістМосковіямитрополитпедагоглікарграфікаІван Айвазовськийкороль ФранціїСергій КорольовпейзажКапністОлексій ПеровськийКирил РозумовськийЧорноморський флотПетлюраУНРІван Котляревськийполіглот
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • binance до Святомир Фостун
  • You have 1 email № 119. Go > https://telegra.ph/Go-to-your-personal-cabinet-08-25?hs=e60b16271fddf1c099aa8668d34e6ac6& до Крилата літера

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok