UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Солдати! Дивіться, як умирають генерали

Солдати! Дивіться, як умирають генерали

Єдиний син чернігівського намісника, генерала Андрія Милорадовича – Михайло (1771 р.н.), але татусь синка від війни не ховав, а готував. Батько віддав дев’ятирічного нащадка здобувати військову освіту у Кенігсберзькому та Геттінгенському університетах, удосконалюватися у військових науках у Меці та Страсбурзі. Зрештою учень О. Суворова і М. Кутузова став красою та гордістю російської армії. У 1797 році йому присвоїли звання полковника, а наступного року 27-річний офіцер став генералом! У битві біля Басильяно під ним було вбито трьох коней. Під час штурму Альт-Дорфа Милорадович пройшов попереду колон по мосту, що палав у вогні. Навіть Суворов захоплювався безстрашністю Михайла, який водив за собою в бій солдат. Наприклад, відчайдушно насідали французи при Бордо супротивник завагався й мало не відступив, але Милорадович схопив прапор і кинувся вперед зі словами: «Солдати! Дивіться, як умирають генерали!» і… перемога… Солдати йшли за ним беззастережно, бо генерал ділив з ними «і голод, і холод, і солдатські негаразди». Михайло Милорадович узяв участь у 50 битвах і не мав жодної рани. Він мав усі нагороди імперії та всі ордени європейських держав: двічі отримував «Золоту шпагу», корону графа, нагороджений пруським орденом Чорного Орла, австрійським орденом Леопольда 1-ого ступеня та орденом Марії-Терезії, баварським орденом Максиміліана-Йосифа та баденським орденом Вірності.
Він був безмежно добрим, не вмів відмовляти, коли просили допомоги. Михайло Милорадович охоче грав у карти (за що був битий батьком), любив дегустаторство, через що частенько сидів без копійчини, а обід його складався: з кави та… люльки.
Благородним і справедливим був Милорадович на посту Київського генерал-губернатора. Резиденція губернатора була у саду Маріїнського палацу на Липках. Там неодружений генерал-губернатор, жвавий веселун, вічний холостяк, влаштовував розкішні бали. Генерал легко зачаровував дам у танцях, мав успіх. На площі за Милорадовича часто влаштовували вишукані феєрверки (ілюмінації), які сам граф дуже любив. Він був закоханий у фаворитку імператора Олександра графиню Марію Наришкіну. Ходили чутки, що Милорадович був коханцем імператриці-вдови Марії Федорівни, дружини покійного Павла I; мав звязок із юною Ольгою Потоцькою (дочкою володарки Софіївки).
9 липня 1811-го на Подолі почалася руйнівна пожежа, що знищила майже все нижнє місто. Основна частина подільських будов була дерев’яною, тому кількість жертв і масштаб руйнувань, заподіяних стихійним лихом, були величезні. Генерал-губернатор особисто керував гасінням пожежі (і не на камеру!). Милорадович домовився з царем про наданні грошей погорільцям, про відродження Подолу. Забудову здійснював головний київський архітектор А. Меленський.
Служба-службою, а відпочивати граф їздив у свій маєток під Полтавою. Там він побудував чудовий палац, власноруч насадив сад (любив генерал садівництво!). Питається, для кого холостяк старався? А еліта бездержавної України (на відміну від сучасників) тоді жила за принципом: “Влада – ваша, а земля – наша”, тому будували палаци, заводи, відкривали навчальні заклади. Палац і сад він подарував Полтавському інститутові бідних дівиць. Тому, в якому викладав Іван Котляревський, який утримувала дружина князя Рєпніна.
Після завершення війни 1812 р. М. Милорадович став Петербурзьким генерал-губернатором, членом Державної ради, почесним членом Російської академії. Саме Милорадович врятував Пушкіна від заслання, сприяв розвитку театрів. Генерал-губернатор Михайло Милорадович не побоявся стати переговірником із повстанцями на Сенатській площі. Він майже вмовив солдатів повернутися до казарм, але граф отримав дві підлі рани: у спину багнетом його ударив князь Оболенський; смертельний постріл зробив збожеволілий смоленський дворянин Петро Каховський. При цьому Каховський використав спеціальну кулю, яка безжально розривала тіло. Коли Милорадовича виносили з Сенатської площі, носії обікрали пораненого, украли всі ордени, усипані брильянтами.
Перед смертю 54-річний Михайло Милорадович продиктував свою останню волю. «Прошу Государя Імператора, якщо це можливо, відпустити на волю всіх моїх людей і селян». Таким чином близько 1500 душ кріпаків Милорадовича стали вільними.
О третій годині ночі на 27 грудня 1825 р. графа Милорадовича не стало.
На фото: портрет Михайла Милорадовича. Худ. Джордж Доу. Зимовий палац.

Жов 7, 2015Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Прямота моя мене підтримуєНащадок Полуботка - український історик
You Might Also Like
 
Олександр Богомазов
 
Петро́ Столярський

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 years ago Видатні люди3,288
Недавні записи
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
  • 26 червня
  • Недільні школи
  • Заткни гузно!
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.