UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » В. Висоцький зупинив миттєвості

В. Висоцький зупинив миттєвості

Bóg mi dał duszę, a matka – serce
W. Wysocki
11 серпня 1894 р. у Києві упокоївся 48-річний Влодзі́меж (Володимир) Вікентійович Висоцький (пол. Włodzimierz Wysocki) – польський поет, фотограф-художник.
Він народився на Волині у с. Романів, але майже все життя пов’язав із Києвом. Тут його польське ім’я Влодзімеж трансформувалося (з доданням по батькові) у Володимир Вікентійович. фотосалон
Учень київського фотомайстра Ф.К. де Мезера, у 1873 році відкрив фотоательє у центрі міста на розі вулиць Лютеранської та Хрещатика. Новачок одразу ж став відомим і за перший рік роботи грошовий обіг ательє сягнув 24000 рублів. Скоро учитель (Ф. де Мезер) і учень (В. Висоцький) мали більшу частину всіх замовлень у Києві.
З 1880 року учнем В. Висоцького став випускник Віденської академії Альфред Федецький, майбутній перший український кінооператор.
У 1882 р. В. Висоцький отримав срібну медаль на виставці в Москві, потім – царські подарунки за фотороботи для членів імператорської сім’ї. Він отримав титул офіційного фотографа Київського університету, а також удостоївся звання «Придворний фотограф Її Імператорської Величності Великої княгині Олександри Петрівни». Був віце-президентом Київського технічного товариства.
У 1884 р. у львівській «Зорі» було вперше надруковано вірш «Конвалія» за підписом «Леся Українка». Це стало приводом для фотографування: Олена Пчілка привела тринадцятилітню Лесю до земляка, фотографа і поета, який і увічнив юну поетесу в українському вбранні (Українка!). _ukrainka_lesia_foto_vysockogoВ.
У 1886 р. одразу після вінчання сфотографувалися у В. Висоцького за порадою польської письменниці Елізи Ожешко Іван Франко з дружиною Ольгою Хорунжинською. Olha_and_Ivan_Franko
В. Висоцький сфотографував багато київських споруд.
Влодзімеж Висоцький був також відомий як поет, представник «української школи» в польській поезії, у творчості якого переважала історична тематика: поема «Ляшка» (1883) про спільну боротьбу українців і поляків з Кримським ханством:
«Хто старі побілить з ходу
Кості ляські і козацькі,
Що у жертву за свободу,
Клали діти тут сарматські».
(переклад Р. Радишевського)
Поема «Оксана» (1891).
Іван Франко писав, що: «твори брата Влодзімежа є зразком дружби одне до одного та взаємної поваги народу Польщі й українського народу. Ми всю історію прожили поруч і треба нам бути братами та друзями на всі нові часи».
1887 року Володимир Александров переклав українською мовою вірш Висоцького «Українська мелодія».
Поховання В. Висоцького поряд із матір’ю Емілією збереглося на Байковому кладовищі в Києві (за свідчення В. Жадька), пам’ятник розташований біля вхідних воріт нового польського кладовища, ліворуч за тридцять метрів. b911749df9abdaa9bfa9fc22b58b75c4
Після смерті фотохудожника його ательє перейшло до дружини та сина В. Висоцького-молодшого, який запровадив новинку – зйомки при електричному освітленні, а на тих, хто приїздив у бальних костюмах, очікувала спеціальна карета.
Головне зображення: Włodzimierz Wysocki (1846-1894) – pierwszy współczesny portret poety pędzla artysty malarza Wasyla Tymoszczuka

Сер 11, 2015Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Пам'ятник коханню11 серпня 1989 р.
You Might Also Like
 
Дмитро Лизогуб
 
Хто ж оплатив пам’ятник?
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image9 years ago Видатні люди1,550
Недавні записи
  • Архітектор, син архітектора
  • Чортомлицька Січ
  • Братчики
  • Іван та Андрій Дудровичі
  • Атей
Позначки
поетписьменникхудожникЗапоріжжяживописецькозацтвочервоний терордисидентперекладачТарас ШевченкокозакиграфіккомпозиторОУНісторикскульпторгетьманакторбієналеХарківБогдан ХмельницькийпейзажистІван АйвазовськийжурналісткаМосковіяпортретистілюстраторкраєзнавецьШевченкобойчукістлікармитрополитграфікаКапністпейзажпедагогкороль ФранціїСергій Корольовголодоморорден Почесного ЛегіонуПетлюраОлексій ПеровськийКирил РозумовськийСпілка письменниківгенерал-майор
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok