Юрій Лисянський

Народився Юрій Лисянський 13 квітня 1773 р. у Ніжині у родині священика. Мрію про море, солоні вітри, морські походи навіяли хлопчикові козацькі оповідки дідуся. А далі була батькова школа: о. Хведір дав синові початкову освіту і відвіз до Петербурга на навчання. У тринадцять років Юрій закінчив Морський кадетський корпус. У 15 брав участь у морських боях на Балтиці, того ж року старшину Лисянського і 15 найздібніших юнаків послали до Англії. П`ять років прослужив Юрій Лисянський на англійському флоті, плаваючи по всіх морях; вперше перетнув екватор і побачив традицію святкування. Він добре вивчив англійську, здійснив подорож до Південної Африки, Індії; відвідав піратські острови Карибського моря, в Америці мав аудієнцію у Джорджа Вашингтона.
У 24 роки Юрій Лисянський повернувся на батьківщину. У рідному Ніжині його помітили фіалкового кольору очі Шарлоти. Далека родичка (Шарлота Карлівна Жандр) розпитувала Юрія про все-все… і навіть про те, чи одружиться він з нею. Він, звісно, погодився, бо хто буде перечити п’ятирічній дитині? Потім капітан Лисянський служив на Балтійському морі. А дівча чекало…
Нарешті 6 серпня 1803 р. двоє капітанів: українець Юрій Лисянський на кораблі “Нева” і його друг барон Іван Крузенштерн (нащадок шляхетного естляндського роду Кузенів з Естонії. Його батько Йоган Фрідріх фон Крузенштерн суддя. Мати Кристина Фрідеріка фон Толь) на вітрильному шлюпі “Надежді” вибралися у першу навколосвітню подорож імперської Росії.
Подорож тривала три роки, за цей час корабель перетнув екватор. Підтримуючи традиції морських вовків, Лисянський влаштував справжнє театральне дійство і сам виконував роль Нептуна. Так російський флот започаткував відзначення свята Нептупа. Весь час Юрій Лисянський робив записи й мапи. Свої спостереження він зібрав у книзі “Подорож навколо світу на кораблі “Нева”. Погортавши сторінки книги, ми знайдемо запис про те, що 16 жовтня 1805 року о 10-ій годині вечора між Аляскою і Кантоном судно “Нева” сіло на коралову мілину (вона й сьогодні носить ім`я Невської). Лисянський вирішив відвідати найближчий острів. Там було безліч неляканої, майже свійської птиці і тюлені, які не звернули на прибульців уваги. Капітан написав листа про відкриття острова і закопав його разом із пляшкою.
Першим у світі Юрій дав опис Гавайських островів, які тоді іменувалися Сандвичеві і були королівством. На своєму кораблі капітан приймав одного з королів Тамурі з острова Отувай.
Лисянський за допомогою моряків англійця Роберте і француза Карбі, які після загибелі корабля багато років жили серед остров’ян докладно описав життя, звичаї місцевого населення, навіть склав перший словник гавайської мови, звернув увагу, що гавайський алфавіт має 12 букв. І нині на карті світу є острів Лисянського – один із Гавайських островів, що належить США. Ім`я українця носять також півострів на березі Охотського моря, гора на острові Сахалін.
36-річним Юрій Лисянський пішов у відставку. 1812 року власним коштом видрукував українською мовою щоденник, а через два роки Лисянський переклав книгу англійською та видав у Великобританії. Це принесло авторові заслужений успіх. І тільки 1947 року (через 135 років!) книга українця – засновника російської наукової картографії – побачила світ російською.
6 березня 1837 року на 64 відмітці урвався земний шлях дослідника-мореплавця.

Юрій Федорович і Шарлота Карлівна виховали шістьох дітей. Двоє з його синів обрали військову службу, як і батько, здобули освіту у Морському кадетському корпусі. Платон Лисянський – повний адмірал, служив на Чорноморському та Балтійському флотах, був редактором наукового журналу «Морський збірник».