UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Орлик Дмитро

Орлик Дмитро

25 липня 1942 рік. Київ, третя година дня. На розі вулиць Фундуклеївської (нині Хмельницького) та Театральної зупинився стрункий 30-літній чоловік у вишиванці. Доторкнувся до низинки на сорочці – й посміхнувся: це ж весільний подарунок дружини. Раптом двоє гестапівців зі своїм: «Хальт!» Легінь ударив одного по голові, кинувся навтьоки, але кулі пронизали українця, він упав, а на вишиванці розцвіли криваві маки.
Хто він? За віщо віддав молоде життя? Дмитро Мирон «Орлик» народився 5 листопада 1911 року у с. Рай поблизу Бережан. П’ятирічним залишився сиротою. Старша сестра Ганна опікувалася трьома меншими, сама навчила їх грамоти. Удалося Дмитрові здобути освіту в гімназії Бережан і у Львові в університеті на юридичному факультеті. Захопився юнак національною ідеєю: очолив молодь при Крайовій Екзикутиві ОУН, співпрацював із нелегальними виданнями ОУН. У жовтні 1933 року польська поліція арештувала «Орлика», а суд виніс вирок: 7 років тюрми. Через 5 років прийшла амністія. І знову вир боротьби: праця в газеті «Нове село», навчання в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, студії над майбутньою книгою «Ідея і чин». 1940 року Дмитро Мирон провідник ОУН на землях «більшовицької займанщини», член Проводу ОУН (р).
Життєрадісний, інтелігентний Дмитро знайшов собі пару. 27 вересня 1941 року у церкві на вулиці Руській о. Назарко обвінчав молодих, а через день Мирон рушив до Києва, адже він – крайовий провідник у столиці, веде підпільну боротьбу.
Тіло героя спочило в Бабиному Яру, де полягла Олена Теліга, уся Спілка письменників Києва. І сьогодні крім дерев’яного хреста про це ніщо не свідчить… «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали», не грають вони і тепер. І сьогодні достойники незалежної України вирішують чи були українці, які на своїй землі боролися проти двох окупаційних армій, учасниками війни, чи ні. По кому ж тоді лунає дзвін?

Лип 25, 2015Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Олександр БандераЧергова автокатастрофа
You Might Also Like
 
Олексій Братко-Кутинський
 
Василь Щурат

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image7 years ago Видатні людиДмитро Мирон Орлик, ОУН1,762
Недавні записи
  • Емілія Крушельницька-Стернюк
  • І Спас не спас
  • Від бекаса до снайпера
  • Альбатрос
  • Перший космічний концерт
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Мер Одеси – Григорій Маразлі
  • Ганна Черкаська до Яків Новицький – літописець Запорожжя
  • Ганна Черкаська до Батько “народних” пісень
  • Сергій до Чар-зілля
  • Олександр до Смородина чи порічка?
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.