2 березня 1839 р. Петербург. Тарас Шевченко переїхав із будинку № 47 на 4-й лінії (Василівський о-в,) у буд. № 29 на 6-ії лінії у будинок Кононової до мадам Йогансон.
Що ж передувало переїздові? Спадає на думку перша зустріч Івана Сошенка з Тарасом Шевченком. Друг Соха (Сошенко) познайомив Тараса з Карлом Великим (Брюлловим), багато зробив для викупу Шевченка з кріпацтва. Після викупу Сошенко забрав Шевченка до себе жити. Ввічливого, скромного Івана, який жив за стародавніми законами предків, часом дивувала буйна вдача Тараса. За спогадами Івана Максимовича, Тарас зовсім змінився: часто їздив на вечори, гарно та дорого вдягався. “На якийсь час у нього вселився світський біс. Досадно мені й боляче було дивитися на його безладне життя, не властиве нашому братові художникові, який весь вік у мистецтві. “Отак, – думав я собі, – зрозумів він волю, що коштувала йому такої боротьби, таких страшенних зусиль”.
Кілька місяців вони жили в одному помешканні. Хазяйка квартири мала племінницю 15-річну сироту Марію Яківну Європеус “прехорошенькую немочку”, яка була натурницею обох художників, кокетувала з обома. Кажуть, що Шевченко написав портрет Марії, акварель “Жінка в ліжку”.
32-річний Іван був закоханий у дівчину, але ніяк не зважувався посвататися. Інколи ми забуваємо про роль недоторканості (незайманості) у ті часи, згадуємо тільки незайманість депутатів… І молодий, і молода мали йти до вінця незайманими. Сошенко був незайманим парубком.
І сталася прикра пригода. «Нашому братові художнику закохатися неважко, і я полюбив її від душі й навіть, грішний чоловік, подумував було з нею одружитися. Але Тарас зламав усі мої плани. Він швидко повів атаку проти Маші та відбив її у мене. Довго я приховував невдоволення їхніми близькими стосунками, нарешті не витримав. Вилаявши Тараса, я вигнав його з квартири.»
Після того, як Іван витягнув з ліжка коханої сусіда, вигнав його, у Сошенка стався нервовий зрив, розпочалися астма, туберкульоз.
Влітку 1839 р. Іван Сошенко здобув атестат на звання вільного художника, передчасно повернувся додому.
Шевченко за кілька днів знову змінив адресу, переїхав на 7-му лінію в будинок № 4 Аркаса до товариша по Академії Григорія Михайлова, якого не раз згадував.
Згодом Марія виїхала до Німеччини, де успішно вийшла заміж.
Тарас Шевченко і той, кого він називав «мій іскрений друже,» зустрічалися двічі: перший 1846 року в Ніжині. Другий 1859 року до Києва приїздив Шевченко, відвідав свого «іскреного друга», подарував йому кілька рукописів. У своєму домі Сошенко познайомив Тараса Григоровича із Михайлом Чалим, який став першим біографом Шевченка. Чалий записав із вуст Сошенка спогади про Тараса Григоровича, опублікував їх у «Основі». Сошенко простив Шевченка, але забути кривду не зміг.
У березні 1861-го Іван Сошенко приїхав на похорони Тараса Шевченка, хоч заліз у борги й мав неприємності на роботі. У травні 1861 р Сошенко провів Шевченка на Чернечу гору до місця останнього спочинку.
